Показання і протипоказання до проведення хірургічного лікування наслідків ураження лицевого нерва Резюме. Актуальність. Проблема відновлення фізіологічної симетрії обличчя є вкрай актуальною і важливою у пацієнтів з ураженнями лицевого нерва (ЛН). Неможливість повноцінно виражати емоції накладає надзвичайно сильний відбиток на психологічний стан хворих, а асиметрія обличчя обмежує комфортне перебування в соціумі та призводить навіть до виникнення депресивних розладів у такої категорії хворих. Мета дослідження: визначення чітких показань та протипоказань до проведення хірургічного лікування хворих із наслідками ураження лицевого нерва. Матеріали та методи. Проаналізовані ретроспективно результати лікування 178 хворих із наслідками ураження ЛН, яких було прооперовано в період з 1998 по 2018 рік. Вікові межі хворих -3-73 роки, серед них 67,9 % осіб були віком до 44 років. Статевий розподіл такий: переважна більшість осіб жіночої статі -117 (65,7 %); чоловіків -61 (34,3 %). Діагностичний комплекс включав клінічну оцінку тяжкості ураження ЛН і електронейроміографічне дослідження. Хворим проводили такі види хірургічного лікування: невротизація ЛН різними нервами-донорами, невроліз ЛН, зокрема зі встановленням пристроїв для тривалої електростимуляції (електростимулюючих систем -ЕСС), шов ЛН, автопластика ЛН, статичні методи корекції обличчя, транспозиція м'язів тощо. Результати. Згідно з результатами хірургічного лікування усіма методами, ефективність лікування була такою: у 144 хворих (80,9 %) досягнуто відновлення функції ЛН за шкалою House-Brackmann до ІІ-ІІІ позиції, у 34 хворих (19,1 %) -до IV-V позиції. Окремо відображено показники добрих результатів (до ІІ-ІІІ позиції за шкалою House-Brackmann) по кожному методу лікування: невроліз ЛН -у 66,6 %; невроліз ЛН + імплантація ЕСС -93,3 %; невротизація ЛН + імплантація ЕСС -100 %; шов ЛН -50 %; автопластика ЛН -100 %; транспозиція м'язів (скроневого м'яза) -100 %; статичні методи корекції обличчя -у 87,5 % хворих. Висновки. Хірургічне лікування, спрямоване на відновлення функції лицевого нерва та мімічних м'язів, слід проводити лише за наявності чітких до цього показань та за умови вичерпаних ресурсів консервативного лікування. Кращі результати відновлення функції ЛН спостерігаються у хворих, прооперованих у терміни до 12 місяців від моменту його ураження. Ключові слова: травма; лицевий нерв; хірургічне лікування; мімічні м'язи