У роботі з’ясовано макро-, мікроскопічну будову та особливості морфометричних показників печінки великої рогатої худоби (ВРХ) та овець на органному, тканинному та клітинному рівнях структурної організації із застосуванням анатомічних, гістологічних та морфометричних методів. Проведені дослідження свідчать, що морфологічна будова печінки у досліджуваних тварин має подібну структурну організацію, але відрізняється певними органо-, гісто- та цитоморфометричними показниками. На основі результатів органометрії встановлено, що абсолютна маса печінки у жуйних мінлива і в певній мірі залежить від кровонаповнення органа та виду тварин. Так у великої рогатої худоби абсолютна маса печінки становить 4,07 ± 0,084 кг, відносна – 1,12 ± 0,012%, у овець відповідно 0,65 ± 0,0065 кг та 1,21 ± 0,014%. Гістоархітектоніка печінки ВРХ та овець побудована із сполучнотканинної строми і паренхіми. Строма органа сформована капсулою, поверх якої знаходиться серозна оболонка. У ділянці воріт печінки сполучна тканина капсули проникає всередину органа, розгалужується і ділить орган на часточки, які мають різі розміри та полігональну форму. З’ясовано, що у мікроскопічній будові печінки дослідних тварин – великої рогатої худоби та овець, межі між печінковими часточками, не зовсім чіткі у звʼязку з слабким розвитком між часточками сполучної тканини. За мікроскопічної будови печінкова часточка у жуйних сформована щільною сіткою епітеліальних пластинок, які мають радіальний напрямок та інколи анастомозують між собою. Кожна пластинка представлена двома рядами гепатоцитів, між якими містяться чітко виражені синусоїдні гемокапіляри. Між рядами гепатоцитів, що формують пластинки виявляються досить витончені (розміром до 1-го мкм) жовчні капіляри, стінками яких є оболонка гепатоцитів, що з’єднані між собою щільними контактами. Згідно з гістоморфометричними дослідженнями середня площа часточки печінки у великої рогатої худоби становить 0,7852 ± 0,041 мм², у овець такий показник є у 1,28 рази меншим і дорівнює відповідно 0,6143 ± 0,066 мм². Кількість часточок на одиницю площі (14 мм²), навпаки, є більшою у овець – 17,8 ± 2,88 одиниць і, достовірно (Р ˂ 0,01) майже у 1,4 раза меншим (12,4 ± 1,99 од.) у ВРХ. Гепатоцити печінки дослідних тварин мають неправильну багатогранну форму з чіткими контурами цитоплазми. Вони щільно прилягають один до одного і містять округлі, центрально чи ексцентрично розміщені та інтенсивно забарвлені ядра різного діаметра. Гепатоцити за обʼємом цитоплазми та ядер характеризуються різними розмірами (малі, середні, великі), а відповідно і різним ядерно-цитоплазматичним відношенням (ЯЦВ): найвищий індекс ЯЦВ властивий для малих клітин, найнижчий – для великих. При цьому цитопопуляція часточок печінки овець, порівняно з такою у ВРХ, характеризується більшою кількістю малих гепатоцитів, на що вказує зростання середнього показника індексу ЯЦВ з 0,1020 ± 0,0065 у ВРХ до 0,1201 ± 0,0573 у овець.