У статті представлено концептуальні засади та основні напрями кластерної політики виноградарсько-виноробної галузі. Кластерна політика підприємств виноробства спрямована на підвищення конкурентоспроможності регіону через зростання інноваційної активності, розвиток малого та середнього бізнесу, рівня зайнятості та доходів населення, стимулювання взаємодії між державою, підприємництвом та науковими закладами. Розглянуто мету, завдання та основні напрями кластерної політики виноградарсько-виноробної галузі. Мета статті - дослідження концептуальних засад та основних напрямів кластерної політики виноградарсько-виноробної галузі, обґрунтування створення виробничо-науково-освітнього кластера в транскордонному регіоні Україна-Молдова. Предмет дослідження ‒ кластерна політика виноградарсько-виноробної промисловості. При дослідженні проблемних аспектів статті використовувались загальнонаукові та спеціальні методи: аналіз та синтез, порівняння та узагальнення, системний аналіз. Представлено різноманітні підходи, що стосуються визначення сутності кластеру, які знаходять своє вираження у працях вітчизняних та іноземних науковців. Визначено переваги створення кластерів в порівнянні з традиційним групуванням. Представлено етапи формування кластерної політики виноградарсько-виноробної галузі та їх характеристики. Обґрунтовано створення виробничо-науково-освітнього кластера в транскордонному регіоні Україна-Молдова. В статті представлено ключові інститути кластерної політики в країнах ЄС. Проведений аналіз показав, що кластерна політика ЄС є складовою промислової політики, спрямованої на підтримку інноваційної активності та технологічний розвиток. Досвід ЄС у частині підтримки формування кластерів актуальний і для України, яка прагне стимулювати свій інноваційний і технологічний розвиток. Проведено SWOT-аналіз поточного стану кластерного розвитку і на основі проведеного аналізу визначено перспективні напрямки кластерної політики виноградарсько-виноробної галузі.