No abstract

The aim is to find ways to ensure sustainable development and increase the hotel, restaurant, and tourism business's competitiveness. The authors used the correlation-regression dependence of the number of tourists going abroad Y on the income of the population X and Fisher's statistical criterion to check the model's adequacy. Authors proposed the system for ensuring sustainable development and competitiveness of the hotel, restaurant and tourism business. The peculiarity of the proposed system is that it covers all aspects of sustainable development, includes multi-level governing bodies, integrable legal forms of organizations and science, making it possible to form interrelated elements of sustainable development and increase the competitiveness of the hotel and hotel industry, tourism in general. In years of political instability, the number of domestic tourists, with a positive upward trend, is falling sharply, despite rising incomes. Fisher's statistical criterion indicates this model's adequacy: an increase in income of the entire population of Ukraine by UAH 10 mln. would lead to the additional appearance of about 8 Ukrainian tourists travelling abroad. The coefficient of elasticity Ex (Y) = 0.9193 shows that an increase in the income of the entire population of Ukraine by 1% would increase the flow of Ukrainian tourists travelling abroad by about 0.9%. The article is devoted to the search for ways to increase the competitiveness of the hotel and restaurant and tourism business. The analysis showed that 2019 was a good year for the entire HRTB. However, the global pandemic COVID-19 in 2020 significantly affected this area: border closures, cancellation of messages between countries, total quarantine, weekend quarantine and other prohibitions. Therefore, the search for a strategy to increase the competitiveness of HRTB facilities in 2020/2021 is the most relevant. The authors proposed a system for ensuring sustainable development and competitiveness of the HRTB. The system covers all aspects of sustainable development.

В управлінні кластером повинна ураховуватися необхідність забезпечення ефективного розподілу робочого навантаження між його елементами, оскільки кожний його учасник повинен бути зацікавленим у спільній діяльності. Ефективність розвитку кластеру визначається інституціональним середовищем управління розвитком, яке стає все більш специфічним в умовах реформ децентралізації, в Україні, що призвели до необхідності врахування "принципу повсюдності". Відповідно до наведених положень, передбачає визначення наборів інститутів, що визначають рамкові умови функціонування і розвитку кластерів туризму і рекреації у регіоні.Ураховуючи вищенаведене, можна констатувати, що інституціональне середовище кластеру не просто сукупність формальних та неформальних інституцій, ще сукупність взаємодій, суб'єктів бізнесу, соціального нагляду та зацікавлених сторін, що мають сприяти: врівноваженню інтересів та коригуванню інтересів бізнесу і регіону, у т.ч. різних ОТГ; координації спільної діяльності на основі різних інструментів; мобілізації соціального та людського ресурсу для формування довгострокової стратегії розвитку регіонів, з урахуванням "принципу повсюдності" та інших особливостей реформи децентралізації в Україні. Це здійснюється за допомогою структури кластеру.Знання інституціонального середовища розвитку кластерів туризму та рекреації в регіонах дозволяє окреслити загальні організаційні особливості формування системи управління таким утворенням. Кластерна економіки вважається базисом, що забезпечує умови для появи якісно нової організаційної специфіки управління підприємствами -інтегративної. Вона заснована на різних організаційних типах мереж та, відповідно, інноваційному підходу до організаційного розвитку не одного, а певної групи підприємств, що полягають у відмові від детермінізму.Cluster management should take into account the need for efficient workload sharing among its elements, as each cluster actors should be interested in working together. The efficiency of the cluster is determined by the institutional environment of development management. This environment is becoming increasingly specific in the context of decentralization reforms in Ukraine. Such reforms led to the need to take into account the "principle of ubiquity", according to which the territories of localities to the cluster are administered by local governments.Thus, when managing the development of tourism and recreation clusters in the regions, its institutional environment is considered as a set of basic rules. They form the basis for an effective workload balancing system. Equitable income distribution should be a measure of the effectiveness of such development. According to the above provision, a set of institutions establishing the framework conditions for the functioning and development of tourism and recreation clusters in the region is being defined. The cluster's institutional environment is not just a set of formal and informal institutions. It is a set of interactions, business entities, social supervision and stakeholders that should help: ...

УДК: 332.1 Г. В. Машіка, к. геогр. н, доцент, Мукачівський державний університет ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ДО СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ У статті з'ясовані інноваційні підходи до суспільно-географічного дослідження та ефективного використання господарського потенціалу Карпатського регіону. Серед основних інноваційних підходів запропоновано розвиток господарського потенціалу Карпатського регіону на засадах енерго-та ресурсозбереження, а також розвитку «зеленої економіки». Наведено порівняльну характеристику «зеленої економіки», «зеленого зростання» та сталого розвитку. Наведено умови Угоди про політичну асоціацію України та ЄС, які передбачають впровадження сталого економічного розвитку та механізмів «зеленої» економіки, що відповідає принципам реалізації стратегії сталого розвитку прийнятої на саміті ООН «Ріо+20». Наведено детальний аналіз пріоритетів «зеленої» економіки за секторами економіки, а саме енергетичним, ресурсним, продовольчим, соціальним, регіональною економікою, виробничим, транспортним та фінансовим. Приведені ресурсоощадні чинники ефективного використання господарського потенціалу Карпатського регіону, що можуть бути визначеними одними з найбільш популярних пріоритетів, що призводить до підвищення добробуту людей і соціальної справедливості, при значному зниженні екологічних ризиків і екологічних дефіцитів. Запропоновані основні напрямки раціонального енерго-, ресурсо-та природокористування. Також наведені основні напрямки стратегії держави у раціональному природокористуванні. Запропоновані перспективні напрямки покращення ринку ресурсозберігаючих технологій. Ключові слова: господарський потенціал, енергоощадність, зелена економіка, інфраструктура, Карпатський регіон, ресурсоощадність, соціальний розвиток. А. В. Машика. ИННОВАЦИОННЫЕ ПОДХОДЫ К ОБЩЕСТВЕННО-ГЕОГРАФИЧЕСКОМУ ИССЛЕДОВАНИЮ И ЭФФЕКТИВНОМУ ИСПОЛЬЗОВАНИЮ ХОЗЯЙСТВЕННОГО ПОТЕНЦИАЛА КАРПАТСКОГО РЕГИОНА. В статье выяснены инновационные подходы к общественно-географическому исследованию и использованию хозяйственного потенциала Карпатского региона. Среди основных инновационных подходов предложено развитие хозяйственного потенциала Карпатского региона на основе энерго-и ресурсосбережения, а также развития «зеленой экономики». Приведена сравнительная характеристика «зеленой экономики», «зеленого роста» и устойчивого развития. Приведены условия Соглашения о политической ассоциации Украины и ЕС, предусматривающие внедрение устойчивого экономического развития и механизмов «зеленой» экономики, соответствующей принципам реализации стратегии устойчивого развития принятой на саммите ООН «Рио + 20». Приведен подробный анализ приоритетов «зеленой» экономики по секторам экономики, а именно энергетическим, ресурсным, продовольственным, социальным, региональной экономике, производственным, транспортным и финансовым. Приведены ресурсосберегающие факторы эффективного использования хозяйственного потенциала Карпатского региона, могут быть определены одними из самых популярных приорите...

The aim of the article is to analyze the existing approaches to understanding the way out of the crisis in the Carpathian region caused by the COVID-19 pandemic, to determine the positioning of the tourism sector and its position relative to other natural and geographical areas, highlighting its main functions and problems. Development of directions and prospects of development of the tourist sphere of the Carpathian region. Method. The study was conducted on the basis of the analysis of available literature sources on this topic and the application of a spherical approach to the analysis of the positioning of the tourist sphere of the Carpathian region and the definition of its components. Existing domestic and foreign literary sources and the ratio of these concepts within this literature on COVID-19 are studied. Results. Theoretical and methodological problems of comparing concepts related to the tourism sector of the Carpathian region, its elements and their interchangeability and interconnectedness during the COVID-19 pandemic have been studied. The scheme of exit of the tourist sphere and its components from the crisis is offered. Based on the spherical approach, a model of the tourism sector in the post-COVID-19 period is proposed, which we consider as a model formed within the model territory - the Carpathian region, taking into account the following elements: socio-demographic, socio-spiritual, political-economic, natural- ecological, information and technical. Within each element that has a significant impact on the tourism sector, there are three main vectors that have the greatest impact on the tourism sector. Scientific novelty. The need for this study is due to the fact that despite the effects and to date it is not possible to fully assess the effects and effects of COVID-19. To date, there are no clear criteria that should bring the tourism sector of the Carpathian region to the appropriate level, this is what led to the implementation of this study. The article considers and identifies systemic problems related to Covid-19, which create negative trends in the use of tourist and recreational potential of the Carpathian region. Practical significance. Based on modeling and analysis, the main areas that affect the tourism sector as such and to what extent are identified, the areas of greatest influence and sectors of influence within the Carpathian region are identified. The functions of the tourism sector and the main factors that affect its development and transformation, as well as what measures need to be implemented to improve the situation in connection with Covid-19. The directions in which the most expedient application of adjustment of actions for increase of tourist potential of the Carpathian region is established are established. The results of the study are designed for regional government agencies to plan a program for the development of tourism in the context of the development of the United Territorial Communities. The geographical features of the tourism sector are highlighted, which