Генетичний поліморфізм відіграє важливу роль у роз-витку сепсису і його реакції на лікування. Детальний опис людського геному відкрив можливості ідентифікації між однонуклеотидним поліморфізмом (SNP -single nucleo tide polymorhism) і хворобою. Гени, що кодують білки імунної системи, впливають на різний ступінь синтезу про-і проти-запальних цитокінів, що обумовлює наслідки хвороби та розвиток ускладнень в окремих хворих. Незважаючи на наукові дослідження, які виявили вплив генетичних фак-торів на перебіг певних хвороб, частина спадкової мін-ливості не була повністю ідентифікована [1,2].Концептуальну основу предиктивної медицини скла-дають уявлення про генетичний поліморфізм [3].Під функціональним поліморфізмом розуміють по-одинокі заміни нуклеотидів або тандемні повтори ділянок нуклеотидів у промоторній частині гену. Подібні зміни не відображаються на структурі білка, але в деяких ви-падках змінюють швидкість транскрипції мРНК (знижу-ючи або підвищуючи її) [3].На відміну від мутацій, що призводять до патологіч-них змін і знижують життєздатність, генетичний полімор-фізм виявляється у фенотипі менш виразно. Разом із тим, генетичний поліморфізм далеко не завжди є ней-тральним, значно частіше він призводить до появи білкових продуктів із дещо зміненими фізико-хімічними властивостями і, відповідно, параметрами функціональ-ної активності. Так, «гени схильності» -алелі мутантів, які відразу після народження клінічно можуть не про-являтися, але, за певних несприятливих умов, призво-дять до розвитку того або іншого захворювання [3].Сучасна концепція патогенезу інфекційних захворю-вань заснована на вивченні генетичних асоціацій спе-цифічних кандидатних генів, залучених у регуляцію імунної відповіді [4, 5].Отже, одним із важливих завдань досліджень про-блем сепсису є пошук поліморфізмів генів, які визна-чають схильність/стійкість до його розвитку та усклад-нень [4]. Генетичний та імунологічний аналізи можуть ідентифікувати дітей з високим ризиком розвитку сеп-сису і впливати на епідеміологію [5].Варіації в генах, що кодують про-та антизапальні цитокіни, рецепторні білки імунних клітин, можуть впли-вати на їх баланс, обумовлюючи загальну сприйнятли-вість дитини до сепсису [3].При Грам(-) інфекції ЛПС з'єднується з глікопептид-ними рецепторами фагоцитів (CD14). Гомозиготи по 159Т алелі поліморфізму гену CD14 демонстрували збільшену кількість CD14 рецепторів на поверхні імуно-цитів порівняно зі 159С алеллю, що збільшувало віро-гідність розвитку сепсису [5, 6]. * Початок у № 2'2017.