У статті розглядається актуальна наукова проблема, яка має теоретичну актуальність та велике практичне значення, що пов’язана з розкриттям сутності та змісту політичного контексту інклюзивного розвитку об’єднаних територіальних громад (ОТГ) та районів України. Її розв’язання у теоретичному сенсі сприятиме формуванню системного уявлення щодо органічного зв’язку політичного контексту інклюзивності цих соціально-просторових утворень з концепціями та політиками інклюзивного розвитку. Доведено, що така можливість з’явилась внаслідок здійснення реформи децентралізації публічної влади та управління. Встановлено, що реформа децентралізації публічної влади та управління є дотичною до двох інших соціальних проблем, а саме – територіальної організації суспільства та адміністративно-територіального устрою України. Їх комплексне вирішення потребує особливої уваги до фонових явищ, до яких належить політичний контекст інклюзивного розвитку. Аналіз даної проблеми має як наукову актуальність, так і практичне значення. Її вирішення в науковому розумінні сприятиме формуванню системного погляду на органічний зв’язок між політичним контекстом інклюзивності цих соціально-просторових утворень та концепціями та політиками інклюзивного розвитку. Практичне значення теми дослідження полягає у визначенні шляхів подолання територіальної диспропорції та нерівномірності соціально-економічного розвитку сільських поселень і міст. Приділяючи особливу увагу в процесі дослідження таким аспектам, як контекст, концепції, політика інклюзивного розвитку, акцентували увагу на рівнях розгортання інклюзії. Визначено перспективні напрямки подальших наукових досліджень із зазначеної проблематики, які передбачають поглиблення існуючих концепцій інклюзивного розвитку, комплексний підхід до розгляду політики інклюзивного розвитку, що дасть змогу визначити ефективні підходи до інклюзивності. Тип статті: емпірична.