The role of adenosine in syncope

Sutton, Richard

doi:10.1016/j.ijcard.2022.07.036

Cited by 3 publications

(1 citation statement)

References 10 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Order By: Relevance

“…The role of adenosine in NES has long been discussed [4,20]. Thus, there is evidence The main adenosine receptors implicated in NES are the A 1 and A 2 subtypes.…”

Section: Adenosinergic Profile In Nhs Patientsmentioning

confidence: 99%

Adenosinergic System and Neuroendocrine Syncope: What Is the Link?

Guieu

Fromonot

Mottola

et al. 2023

Cells

View full text Add to dashboard Cite

Although very common, the precise mechanisms that explain the symptomatology of neuroendocrine syncope (NES) remain poorly understood. This disease, which can be very incapacitating, manifests itself as a drop in blood pressure secondary to vasodilation and/or extreme slowing of heart rate. As studies continue, the involvement of the adenosinergic system is becoming increasingly evident. Adenosine, which is an ATP derivative, may be involved in a large number of cases. Adenosine acts on G protein-coupled receptors with seven transmembrane domains. A1 and A2A adenosine receptor dysfunction seem to be particularly implicated since the activation leads to severe bradycardia or vasodilation, respectively, two cardinal symptoms of NES. This mini-review aims to shed light on the links between dysfunction of the adenosinergic system and NHS. In particular, signal transduction pathways through the modulation of cAMP production and ion channels in relation to effects on the cardiovascular system are addressed. A better understanding of these mechanisms could guide the pharmacological development of new therapeutic approaches.

show abstract

“…The role of adenosine in NES has long been discussed [4,20]. Thus, there is evidence The main adenosine receptors implicated in NES are the A 1 and A 2 subtypes.…”

Section: Adenosinergic Profile In Nhs Patientsmentioning

confidence: 99%

Adenosinergic System and Neuroendocrine Syncope: What Is the Link?

Guieu

Fromonot

Mottola

et al. 2023

Cells

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

Сучасні Досягнення В Розумінні Патофізіологічних Механізмів Розвитку Синкопе В Дітей

Ковальчук

2023

АПП

View full text Add to dashboard Cite

Мета дослідження – провести аналіз сучасних наукових досягнень у галузі патофізіологічних механізмів розвитку синкопе. Матеріали та методи. Для пошуку наукових досліджень використовували бази даних PubMed Medline і Scopus із застосуванням пошукових термінів «синкопе» та «етіологія»; «синкопе» та «патофізіологія»; «синкопе» та «механізми розвитку». У даний огляд літератури були включені 76 повнотекстових версій статей англійською мовою, опублікованих у період від січня 2013 р. до грудня 2022 р. Результати дослідження та їх обговорення. Хоча причини гемодинамічних відмінностей між пацієнтами з синкопе та загальною популяцією наразі залишаються невідомими, описані ймовірні механізми розвитку некардіогенних синкопе у вигляді зниження об’єму циркулюючої крові, зростання венозного наповнення, аномальної нейроендокринної активації. Розглядається сучасне наукове розуміння ролі патологічного рефлексу Бецольда-Яриша у розвитку синкопе. Звертається увага на нові поняття – «фенотип низького артеріального тиску», яке вказує на сприйнятливість до розвитку вазовагальних синкопе та «схильність до гіпотензії» в контексті відповіді на проведення тілт-тесту. Описані механізми формування вазодепресії і кардіоінгібіції під час пасивного ортостазу та їх роль у патогенезі синкопе. Представлені докази щодо широкого спектра нейрогуморальних змін, пов’язаних із розвитком синкопе. Окрему роль відведено парадоксальній периферичній вазодилатації, яка може ініціювати невідповідну артеріальну гіпотензію під час синкопе. Описано ряд фактів, які є доказом генетичного підґрунтя розвитку непритомності. Все це обґрунтовує необхідність подальших досліджень для кращого розуміння усіх можливих патогенетичних механізмів синкопе, які дозволять покращити ефективність лікувально-профілактичних заходів із врахуванням патофізіологічних особливостей кожного окремого типу непритомності. Висновки. Результати проведеного огляду літератури дають підстави стверджувати, що чимало таких факторів, як аномальний рефлекс Бецольда-Яриша, дисфункція вегетативної нервової системи, нейрогуморальні фактори тощо, певною мірою пояснюють механізми розвитку синкопе та залишають вікно можливостей у пошуку нових ефективних методів лікування й профілактики синкопе в дітей.

show abstract

The Brain–Heart Network of Syncope

Barik,

Riddell

2024

IJMS

View full text Add to dashboard Cite

Observed and recorded in various forms since ancient times, ‘syncope’ is often popularly called ‘fainting’, such that the two terms are used synonymously. Syncope/fainting can be caused by a variety of conditions, including but not limited to head injuries, vertigo, and oxygen deficiency. Here, we draw on a large body of literature on syncope, including the role of a recently discovered set of specialized mammalian neurons. Although the etiology of syncope still remains a mystery, we have attempted to provide a comprehensive account of what is known and what still needs to be performed. Much of our understanding of syncope is owing to studies in the laboratory mouse, whereas evidence from human patients remains scarce. Interestingly, the cardioinhibitory Bezold–Jarisch reflex, recognized in the early 1900s, has an intriguing similarity to—and forms the basis of—syncope. In this review, we have integrated this minimal model into the modern view of the brain–neuron–heart signaling loop of syncope, to which several signaling events contribute. Molecular signaling is our major focus here, presented in terms of a normal heart, and thus, syncope due to abnormal or weak heart activity is not discussed in detail. In addition, we have offered possible directions for clinical intervention based on this model. Overall, this article is expected to generate interest in chronic vertigo and syncope/fainting, an enigmatic condition that affects most humans at some point in life; it is also hoped that this may lead to a mechanism-based clinical intervention in the future.

show abstract

The role of adenosine in syncope

Cited by 3 publications

References 10 publications

Adenosinergic System and Neuroendocrine Syncope: What Is the Link?

Adenosinergic System and Neuroendocrine Syncope: What Is the Link?

Сучасні Досягнення В Розумінні Патофізіологічних Механізмів Розвитку Синкопе В Дітей

The Brain–Heart Network of Syncope

Contact Info

Product

Resources

About