The Semantic Dimension of Legal Life: Epistemological Aspect

Abstract

Удк 340.12+1:316.3 І. І. Коваленко, кандидат філософських наук, доцент СМИСЛОВІ ВИМІРИ ПРАВОВОГО ЖИТТЯ: ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ У статті показане феноменологічне розуміння права як горизонту життєвого світу. Обґрунтовано, що смислові характеристики життєвого світу задають контекст інтегративної інтерпретації, метою якої є розуміння смислів права, що містяться у структурах свідомості. Конкретизований зміст концепту правового життя в його смислових вимірах. Зроблений висновок, що у гносеологічному аспекті правове життя може бути визначене як форма потенційної змістовності права, яка реалізується у діяльності суб'єкта права, актуальних формах правосвідомості та є первинною по відношенню до теоретичних тверджень про право. Ключові слова: соціальне пізнання, феноменологія права, інтегративне праворозуміння.Актуальність досліджуваної проблеми. Соціальна феноменологія є сьогодні одним із важливих напрямів наукових досліджень. Вона виступає як теоретико-методологічна концепція, що розглядає суспільство як конституйований світ смислів, взаємоузгоджених правил та варіацій форм людської діяльності. рецепція методології та категоріального апарату феноменології, поширення принципів некласичної раціональності на теорію права є засадою для розвитку інтегративного праворозуміння як перспективної версії сучасного праворозуміння.Аналіз наукових публікацій. Хоча у науковій літературі визнана продуктивність феноменологічного дослідження права, однак у наявних дослідженнях поки що відсутня цілісна концепція розуміння правового життя [1][2][3][4][5][6][7][8][9].Метою статті є показ евристичних можливостей концепту «правове життя» для дослідження права у гносеологічному аспекті.Виклад основного матеріалу. дослідження концепту правового життя передбачає застосування певного методологічного інструментарію, зокрема принципу єдності онтологічного та гносеологічного. Слід враховувати, що розуміння суті такого принципу відрізняється від трактувань, прийнятих у класичній методології соціального пізнання. така відмінність пов'язана із феноменологічною редукцією, яка обумовлює залежність форм та явищ правового життя від смислоутворюючої функції свідомості. Внаслідок цього даний принцип виражає єдність сторін інтенціонального переживання: фор-