У статті розглянуті особливості художніх практик та специфіка існування творів мистецтва в цифровій парадигмі культури. Характеристика авторських художніх стратегій в інтерактивному локусі буття становить наукову новизну роботи і дозволяє дійти висновку: інтерактивний медійний простір суттєво змінив конфігурацію художньої діяльності в полі культури; будучи проекцією дигітальної онтології реальності та отримавши необмежений доступ до комунікації, митець експонує передусім творчий процес, надає інформацію про творення та власне квазібуття, уникаючи схожості й анонімності.Ключові слова: дигітальна культура; актуальне мистецтво; творчий процес; цифрова парадигма; квазібуття; перформанс.Звісно, обмірковуй «що», але ще більше обмірковуй «як».Йоганн Гете Постановка проблеми. Радикально змінивши домінанти соціокультурного розвитку, цифрова революція породила нові тенденції в розвитку мистецтва, вплинула на самий феномен творчості та повсякденність художника. Реальне буття сьогодні часто заміщається категоріями уявного, а вторинний досвід у медіа-світі висувається в екзистенціальний центр, стаючи більш релевантним еквівалентом об'єктивної реальності. Дигітальні технології

No abstract

У статті описана феноменологічна модель права, досліджені елементи її структури, запропоновані виміри феноменологічної моделі. Досліджені соціальний досвід та правові цінності як виміри-явища та як структурні складові феноменологічної моделі. Вихідним структурним елементом та загальною смисловою рамкою феноменологічної моделі визначений соціальний досвід. Розглянута змістовно-генетична єдність соціального досвіду з поняттям «досвід», «життєвий світ» та «діяльність». Обґрунтовано, що соціальний досвід-це завжди досвід діяльності, узятої з боку проявів суб'єкта. Визначений зв'язок між правовими цінностями та правовими нормами, а також показана відмінність між ними. Ключові слова: соціальне пізнання; некласичне розуміння права; правові цінності. социальный опыт-это всегда опыт деятельности, взятой со стороны проявлений субъекта. Определена связь между правовыми ценностями и правовыми нормами, а также показано различие между ними. Ключевые слова: социальное познание, неклассическое понимание права, правовые ценности.

Удк 340.12+1:316.3 І. І. Коваленко, кандидат філософських наук, доцент СМИСЛОВІ ВИМІРИ ПРАВОВОГО ЖИТТЯ: ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ У статті показане феноменологічне розуміння права як горизонту життєвого світу. Обґрунтовано, що смислові характеристики життєвого світу задають контекст інтегративної інтерпретації, метою якої є розуміння смислів права, що містяться у структурах свідомості. Конкретизований зміст концепту правового життя в його смислових вимірах. Зроблений висновок, що у гносеологічному аспекті правове життя може бути визначене як форма потенційної змістовності права, яка реалізується у діяльності суб'єкта права, актуальних формах правосвідомості та є первинною по відношенню до теоретичних тверджень про право. Ключові слова: соціальне пізнання, феноменологія права, інтегративне праворозуміння.Актуальність досліджуваної проблеми. Соціальна феноменологія є сьогодні одним із важливих напрямів наукових досліджень. Вона виступає як теоретико-методологічна концепція, що розглядає суспільство як конституйований світ смислів, взаємоузгоджених правил та варіацій форм людської діяльності. рецепція методології та категоріального апарату феноменології, поширення принципів некласичної раціональності на теорію права є засадою для розвитку інтегративного праворозуміння як перспективної версії сучасного праворозуміння.Аналіз наукових публікацій. Хоча у науковій літературі визнана продуктивність феноменологічного дослідження права, однак у наявних дослідженнях поки що відсутня цілісна концепція розуміння правового життя [1][2][3][4][5][6][7][8][9].Метою статті є показ евристичних можливостей концепту «правове життя» для дослідження права у гносеологічному аспекті.Виклад основного матеріалу. дослідження концепту правового життя передбачає застосування певного методологічного інструментарію, зокрема принципу єдності онтологічного та гносеологічного. Слід враховувати, що розуміння суті такого принципу відрізняється від трактувань, прийнятих у класичній методології соціального пізнання. така відмінність пов'язана із феноменологічною редукцією, яка обумовлює залежність форм та явищ правового життя від смислоутворюючої функції свідомості. Внаслідок цього даний принцип виражає єдність сторін інтенціонального переживання: фор-

The aim of the research is the reflection of law as a postmodernist cultural phenomenon, the methodological analysis of understanding simulating reality of law, the corporeity of law and its verbal structures in the interaction conceptual field. The nature of law in post-non-classical cultural space has changed significantly, has gained relativity, dynamism, and has expanded subject’s opportunity. The hermeneutic procedure of law performance features democratic character, it is designed for public use, which is free from power dictatorship and able to understand the reality vie the algorithm of access, creativity and participation. The advanced visualized culture actively forms the concept of new personal freedoms – the freedom of consumption, freedom of use, freedom of self-expression and self-realization. Perhaps, it is this feature of individual and public opinion that makes it possible to develop law and the triumph of legal justice on the whole.