Наведено результати дослідження стану зелених насаджень лісопаркової зони на території пам'ятки архітектури національного значення "Замок Галицький". Встановлено, що на досліджуваному об'єкті зростає 25 видів дендрофлори. Оцінювання якісного стану дендрофлори засвідчило, що 17 % рослин перебувають у доброму стані, 58 % – у задовільному і 25 % – у незадовільному. Водночас, 25 % дерев потребують вилучення з насадження. Серед них 72 % рослин мають видимі ознаки фаутності, зокрема виявлено такі види змін: викривлення стовбура (46,0 % від кількості фаутних дерев), дво- та більше верхівковість (18,4 %), дупла (2,0 %), обдир кори (4,3 %), суховерхівковість (4,1 %), стовбурова гниль і наявність плодових тіл патогенних грибів (20,4 %), капи (4,8 %). Із санітарних міркувань ці рослини потребують вилучення. За результатами здійснених досліджень розроблено проєктну документацію, яка обґрунтовує необхідність покращення озеленення та благоустрою території пам'ятки архітектури, доцільність поліпшення транспортно-пішохідних зв'язків, що сприятиме рекреаційній привабливості об'єкта загалом. Розроблено шляхи планування рекреаційної інфраструктури та низку проєктних рішень щодо благоустрою території для ефективної організації відпочинку на призамковій території. За результатами дослідження виявлено 0,3942 га незаліснених схилів призамкової території, на яких відбуваються зсувні процеси з невисокою активністю. Для цієї частини пам'ятки архітектури запропоновано створити меліоративні захисні насадження для інженерного захисту схилів проти зсуву шляхом їх закріплення кореневими системами із одночасним виконанням ними декоративних функцій. Наведено доцільність використання матеріалів дистанційного зондування Землі, що отримані за матеріалами знімання з безпілотного літального апарата та інтерпретуються в геоінформаційній системі для вивчення стану зелених насаджень. У ході проєктування опрацьовано процес геоінформаційної інтерпретації результатів інвентаризації фітоландшафтів для підготовки структурованої реляційної геоінформаційної моделі лісопаркової зони, яка дала змогу покращити якість визначення віддалей та площ в умовах складного рельєфу.