The Vegetation of the Park Zone in Conditions of the Suburbanized Territory

Erzhapova, R. S.; Alikhadzhiev, M. Kh.; Belous, V. N.

doi:10.18470/1992-1098-2012-3-79-82

Cited by 1 publication

(1 citation statement)

References 0 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Вплив заходів з реконструкції та благоустрою лісопарку на рекреаційну місткість та екологічну продуктивність території висвітлено у публікації Л. М. Ішбірдіної, А. Ф. Губайдуліна і Р. Р. Ісяньюлової [12]. У багатьох наукових публікаціях досліджено вплив рекреаційного навантаження на стан деревних насаджень лісопарку [8,17,19]. У наукових працях Р. Б. Дудина і Г. В. Денисової [7], Н. В. Гатальської [10] та Ф. Ф. Маркова [16] проаналізовано сучасний стан дендрофлори історичних об'єктів.…”

Section: аналіз останніх досліджень та публікаційunclassified

Аналіз Стану Насаджень Лісопаркової Зони У Місті Галич Та Перспективи Її Розвитку

Кузьович¹,

Bidolakh²,

Підховна³

et al. 2021

SBUNFU

View full text Add to dashboard Cite

Наведено результати дослідження стану зелених насаджень лісопаркової зони на території пам'ятки архітектури національного значення "Замок Галицький". Встановлено, що на досліджуваному об'єкті зростає 25 видів дендрофлори. Оцінювання якісного стану дендрофлори засвідчило, що 17 % рослин перебувають у доброму стані, 58 % – у задовільному і 25 % – у незадовільному. Водночас, 25 % дерев потребують вилучення з насадження. Серед них 72 % рослин мають видимі ознаки фаутності, зокрема виявлено такі види змін: викривлення стовбура (46,0 % від кількості фаутних дерев), дво- та більше верхівковість (18,4 %), дупла (2,0 %), обдир кори (4,3 %), суховерхівковість (4,1 %), стовбурова гниль і наявність плодових тіл патогенних грибів (20,4 %), капи (4,8 %). Із санітарних міркувань ці рослини потребують вилучення. За результатами здійснених досліджень розроблено проєктну документацію, яка обґрунтовує необхідність покращення озеленення та благоустрою території пам'ятки архітектури, доцільність поліпшення транспортно-пішохідних зв'язків, що сприятиме рекреаційній привабливості об'єкта загалом. Розроблено шляхи планування рекреаційної інфраструктури та низку проєктних рішень щодо благоустрою території для ефективної організації відпочинку на призамковій території. За результатами дослідження виявлено 0,3942 га незаліснених схилів призамкової території, на яких відбуваються зсувні процеси з невисокою активністю. Для цієї частини пам'ятки архітектури запропоновано створити меліоративні захисні насадження для інженерного захисту схилів проти зсуву шляхом їх закріплення кореневими системами із одночасним виконанням ними декоративних функцій. Наведено доцільність використання матеріалів дистанційного зондування Землі, що отримані за матеріалами знімання з безпілотного літального апарата та інтерпретуються в геоінформаційній системі для вивчення стану зелених насаджень. У ході проєктування опрацьовано процес геоінформаційної інтерпретації результатів інвентаризації фітоландшафтів для підготовки структурованої реляційної геоінформаційної моделі лісопаркової зони, яка дала змогу покращити якість визначення віддалей та площ в умовах складного рельєфу.

show abstract

Section: аналіз останніх досліджень та публікаційunclassified