Tissue Structure Changes as the Ground to Choose a Method of Electric Welding of Chronic Hemorrhoids

Abstract

Київський міський центр електрозварювальної хірургії (зав.-д. мед. н. С.Є. Подпрятов); *Київська міська клінічна лікарня № 1 ЗМІНИ СТРУКТУРИ ТКАНИН ЯК ОСНОВА ВИБОРУ СПОСОБУ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ГЕМОРОЮ Резюме. Застосування електрозварювання дозволяє безкровно розділяти живі тканини, надійно перекривати судини. Завдяки цьому технологія успішно поширюється в хірургічних клініках. Однак зміни структури живих тканин, що їх викликає електрозварювальний струм, висвітлені недостатньо. Водночас знання цих змін важливе для розуміння хірургами можливостей технології, показань та протипоказань до її застосування. Мета: дослідити зміни структури стінок артерій діаметром до 2,0 мм, вен діаметром до 4,0 мм, жирової тканини та фасції при застосуванні основних режимів роботи апарата Патонмед ® ЕКВЗ-300 з метою встановлення їх найбільшої ефективності при використанні електрозварювання в хірургічному лікуванні хронічного комбінованого геморою. Матеріал та методи. Упродовж 3 років операції з приводу комбінованого хронічного геморою виконали у 58 пацієнтів: 32 чоловіків, 26 жінок віком від 36 до 74 років. Операції проводили з використанням режимів електрозварювання, закладених у апарат Патонмед ® ЕКВЗ-300. У 58 пацієнтів виявили 216 гемороїдальних вузлів, в тому числі ІІ ступеня 32, ІІІ ступеня 143, IV ступеня 41. Оперативне втручання полягало у виконанні гемороїдектомії, яку починали з мобілізації зовнішніх гемороїдальних вузлів, оскільки це давало можливість оцінити підшкірно-підслизовий кровоток у перехідній зоні. Перианальну дерму розсікали скальпелем до її нижнього краю. Подальші етапи оперативного втручання виконували з використанням електрозварювання. У перехідній зоні та у відхіднику мобілізацію здійснювали з використанням електрозварювання в режим розрізу (HL) коагуляції (LL), автоматичного зварювання (DА) у кількох варіантах потужності. Результати та обговорення. При високій щільності покривної фасції виділяли варикозно змінені вузли з застосуванням режиму HL-1. Виділити варикозно змінені вени вдавалось єдиним блоком, за контрольованого гемостазу. При значній руйнації покривної фасції, за наявності гроноподібного варикозного розширення гемороїдальних вузлів та їх тугому наповненні кров'ю, застосовували режим LL. Виділення одного вузла вимагало здійснення 9-12 заварювань у режимі HL-1 або 10-16 в режимі LL-5. Виділення одного вузла тривало, відповідно, 4,8±2,6 хвилини та 7,3 ± 3,8 хвилини. По краю перехідної зони мобілізацію здійснювали за допомогою тільки режиму LL. Електрозварювання в перехідній зоні тривало 4,5±3,5 хвилини. При обробці внутрішніх гемороїдальних вузлів гемостаз був повноцінним при застосуванні режиму LL-5 в 93,1 % спостережень, LL-4-в 82,6 %, LL-3-в 69 %. Тривалість виділення одного вузла-11,4±4,6 хвилини. У 26 хворих при діаметрі гемороїдального вузла до 8 мм, відсутності суттєвого розширення вен в його проекції та збереженні зубчастої лінії застосували черезслизове зварювання шляхом дво-триразового подавання напруги. Ефективне коагулювання відзначили в разі застосування режиму LL-5 ...