To See a Free Man and Die? Specifics of Shared Adherence to Values in Ukrainian Society

Abstract

The aim of this paper is to reveal the general line of sociological research questions in authors’ theoretical, methodical, and analytical developments during the 2019-2020 period. That line was related to values, moral, and social approval, as well as typification search, since authors methodically looked for clusters of opinions. The paper focuses on socially relevant cultural phenomena and processes that seem purely routine, but affect the deep foundations of socialisation in Ukrainian society. The formation and choice of values in Ukrainian society does not appear to be a comprehensive process, as it seems at first glance – they are complex, and not easy to predict. The paper identifies the dominant stereotypes about values, obligations, and information consumption in Ukrainian society, and answers three main questions: whom did Ukrainians approve by the choice of values; which moral dilemmas’ decisions were Ukrainians willing to approve themselves; and whom did Ukrainians need approval from by assessing the veracity of information.

Social Configurations of Religiosity, Education, and Material Well-Being

“…Потім додався аналіз взаємозв'язку ключових цінностей і ключових ціннісних прихильностей із консистентністю освіти і матеріального стану, результати якого засвідчили, що високі освітній і матеріальний статуси за умови консистентності сприяють вибору нонконформізму-ідеалізму і позитивнішому ставленню до ціннісних консерваторів, нонконформістів-ідеалістів і активних реалістів [28]. Кластерний аналіз ключових цінностей [19] показав значущі відмінності згідно із двомірними розподілами лише за типом населеного пункту і за регіоном, тож освіта і матеріальний стан нібито взагалі «пропали» із поля впливовості, але у тримірних розподілах вони про себе нарешті хоч трохи нагадали (див. Табл.…”

“…У даному випадку вплив освіти відрізняється від впливу матеріального стану -вища освіта в урбанізованій місцевості сприяє більшому цінуванню свободи самої по собі, а матеріальний стан в урбанізованій місцевості сприяє широкій палітрі цінностей, -хоча обидві ознаки віддаляють життя від активного реалізму. Остаточна версія кластерного аналізу згідно із ключовими ціннісними прихильностями [19] у двомірних розподілах продемонструвала значущі відмінності лише за типом населеного пункту, за регіоном і за матеріальним станом, візуалізацію останніх -значущих на рівні 0,001 -зроблено на Рис. 5.…”

“…Друге моє дослідження стосувалося медіаграмотності в її суб'єктивних реаліях -якими критеріями послуговувалися співгромадяни, щоби самостійно «відфільтровувати» фейкові соціально-політичні новини [29]. Знову будучи зайнятою насамперед основоположними для репрезентативності ознаками, моя увага дійшла до освіти і матеріального стану на етапі кластерного аналізу [19]. Двомірні розподіли спростували значущість достатку, але разом із значущістю ознак статі і регіону підтвердили й значущість освіти (на рівні 0,05).…”