Охарактеризовано процеси конвергенції та дивергенції соціально-економічних систем України та Європейського Союзу, а також результати процесу євроінтеграції України, досягнуті протягом останніх п'яти років. Статистично обґрунтовано, що такі механізми євроінтеграції, як імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, запровадження "безвізу" та поглибленої зони вільної торгівлі, проведення формально проєвропейських соціальноекономічних реформ в останні роки тощо, поки що не дають очікуваного макроекономічного, інституційного, інтеграційного та конвергенційного ефекту для України. За результатами аналізу конвергенційних процесів за критерієм ВВП на душу населення та побудови економетричних моделей показано формування у 2014-2018 рр. чіткого тренду соціально-економічної дивергенції України та ЄС, виявлено необхідність його зламу. Обґрунтовано впливи ключових екзогенних щодо України чинників, які детермінують розгортання процесів соціальноекономічної конвергенції (дивергенції) Україна-ЄС. Здійснено їх групування за основними приналежностями до глобального та регіонального виміру. Визначено основні напрями вітчизняної державної політики, необхідної для урахування дії згаданих екзогенних чинників. Детально проаналізовано та охарактеризовано кілька таких чинників, що пов'язані з функціонуванням Євросоюзу та стосуються, зокрема, імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, ресурсної обмеженості Євросоюзу для прискорення інтеграції країн-претендентів, наростання тенденцій європейської дезінтеграції під впливом Брекзиту, а також інституційних трансформацій в ЄС. За підсумками проведеного аналізу сформульовано пропозиції щодо першочергових кроків вітчизняної державної політики, спрямованої на подолання соціально-економічної дивергенції України та ЄС, які передбачають внесення відповідних коректив до законодавчоправової бази України та її програмно-стратегічних документів.