Стаття досліджує драматичні тексти британських авторів ХХ ст., використовуючи методологію та інструментарій конверсаційного аналізу. Конверсаційний аналіз – це наукова дисципліна, що об’єднує прагматику та соціолінгвістику. Він акцентує увагу на особливостях мовленнєвої взаємодії, таких як структура та формальні властивості мовлення, які допомагають співрозмовникам тлумачити поведінку одне одного. Витоки конверсаційного аналізу можна беруть початок із теорії соціального впорядкування етнометодології Г. Гарфінкеля. Соціологи та лінгвісти, такі як Г. Сакс, Е. А. Щеглов і Г. Джефферсон, внесли вагомий внесок у розвиток цього методу дослідження діалогу та полілогу. Методологія конверсаційного аналізу передбачає збір та фіксацію матеріалу дослідження в ситуаціях реального щоденного спілкування, переважно в побутовій сфері. Категоріальний апарат конверсаційного аналізу включає такі поняття, як комунікативні ходи, репарації, одночасне мовлення, секвенції, суміжні пари та преференції. Предмет досліджень конверсаційного аналізу розширюється. Сучасні дослідники зосереджуються на живій розмовній мові в побутовому та інституційному середовищі, а також на письмових типах дискурсу, які є певною репрезентацією мови. Цей метод дослідження може бути застосований при аналізі організації дискурсу драматичних творів. З погляду теорії конверсаційного аналізу драматичний текст розглядається як окреме мовне середовище, в якому присутні ознаки розмови у ситуаціях реального спілкування. Відмінності в структурі діалогу (полілогу) в драмі та реальному спілкуванні обумовлені необхідністю реалізації авторського задуму – вираження ідейно-змістового наповнення п’єси, характеристики персонажів, визначення їх статусу і стосунків, а також забезпечення розвитку дії. Побудова драматичного тексту залежить від кількох факторів, таких як принцип обміну реплік персонажів, характеристика героїв у контексті інтеракцій та головної ідеї твору. Вказане раніше свідчить на користь застосування конверсаційного аналізу для дослідження драматичних творів з метою розкриття характерів персонажів, їх соціальних ролей, статусу та ступеня близькості у стосунках.