Діючі клінічні протоколи не дають однозначної відповіді щодо оптимальної схеми антикоагулянтної терапії у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з фібриляцією передсердь (ФП). Відомо, що прийом варфа- рину безпосередньо впливає на обмін жирних кислот (ЖК) в організмі - потенціює дію омега-3 ЖК, та знижує вміст омега-6 ЖК. Хоча вплив варфарину на жирнокислотний спектр (ЖКС) фосфоліпідів (ФЛ) мембран тромбоцитів досі не повністю вивчено. В ході роботи було виявлено, що ЖКС ФЛ мембран тромбоцитів відносно здорових людей характеризується відсутністю міристинової, пентадеканової, маргаринової та ліноленової жирних кислот. У хворих на ІХС порівняно з контрольною групою (КГ) спостерігається достовірне зниження відносного вмісту стеаринової, арахідонової ЖК та достовірне підвищення відносного вмісту олеїнової кислоти ФЛ мембран тромбоцитів крові, що вказує на порушення метаболізму ліпідів в мембранах тромбоцитів хворих на ішемічну хворобу серця. За наявності ФП у хворих на ІХС спостерігається достовірне зниження відносного вмісту міристинової, стеаринової, арахідонової ЖК, також достовірне підвищення відносного вмісту пальмітинової, олеїнової та лінолевої ЖК ФЛ мембран тромбоцитів крові, що свідчить про наявні структурні зміни мембран тромбоцитів у пацієнтів з фібриляцією передсердь і може бути однією з патогенетичних ланок виникнення фібриляції передсердь у цих пацієнтів. А терапія варфарином у хворих на ІХС з постійною формою ФП призводила до достовірного збільшення відносного вмісту міристинової (на 20,99%), стеаринової (на 15,17%) та арахідонової (на 34,04%) кислот, що є ознакою стабілізації клітинних мембран, а за наявності пароксиз- мальної або персистуючої форми ФП в ФЛ мембран тромбоцитів збільшувався відносний вміст лише стеаринової кислоти (на 44,70%). Хворим на ІХС в поєднанні з постійною формою ФП призначення схеми фармакотерапії, що включає варфарин є бажанішим, бо призводить до позитивних змін спектру ФЛ мембран.