Мета роботи. Аналіз структури і змісту реєстрів лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, а також основних показників фінансового і соціального забезпечення програми реімбурсації «Доступні ліки» з метою визначення основних тенденцій її розвитку впродовж 2017–2023 рр.
Матеріали і методи. Об’єктами досліджень були 14 Наказів МОЗ України про затвердження Реєстрів лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, за 2017–2023 рр., а також дані аналітичних панелей (дашбордів) Національної служби здоров’я України. У дослідженні було використано методи узагальнення, систематизації, ретроспективного, аналітичного, порівняльного, математико-статистичного та контент-аналізу, а також графічні методи.
Результати й обговорення. Порівняльний ретроспективний аналіз реєстрів ЛЗ, вартість яких підлягає відшкодуванню, дозволив встановити, що за шість років програма «Доступні ліки» розширилась у натуральному показнику у 2 рази (за МНН та нозологіями) і у 2,6 раза (за ТН). Загальний аналіз фармацевтичних фірм-виробників показав розподіл вітчизняних і іноземних виробників у реєстрах у співвідношенні 24 % до 76 % на користь іноземних. Аналіз обсягів фінансування програми за рахунок державних ресурсів показав позитивні тенденції, а саме – зигзагоподібне збільшення обсягу запланованих коштів на відшкодування ліків з 2017 р. (0,7 млрд грн) до 2023 р. (4,7 млдр грн), що цілком і з надлишком (70 %) покривало витрати програми. Згідно з даними дашбордів НСЗУ, кількість аптек, що уклали договори з НСЗУ, за останні 6 років збільшилась у 2 рази. Впродовж 2017–2023 рр. державний механізм забезпечення доступності ЛЗ для амбулаторних хворих успішно функціонував, що призвело до підвищення комплайєнсу пацієнтів до програми «Доступні ліки» у 4 рази.
Висновки. Попри світову пандемію і широкомасштабну збройну агресію рф програма реімбурсації, «бігфарма» і аптечний бізнес показали успішність, стійкість і перспективність співпраці. Загалом проведені дослідження підтвердили, що програма реімбурсації сприяє зниженню цін на основні лікарські засоби, збільшує обсяги їх споживання, підвищує їх фізичну і економічну доступність, сприяє раціональному використанню бюджетних коштів та найголовніше покращує рівень якості життя українців.