В Унісон Із світовими Тенденціями: Клінічні Аспекти Застосування Ліраглутиду В комбінації З інсуліном У пацієнтів Із цукровим Діабетом (Огляд Літератури І клінічні Спостереження)

Abstract

Надано огляд літератури з питань терапії цукрового діабету 1-го і 2-го типу на основі інкретинового ефекту, про механізми дії, переваги й обмеження нового класу протидіабетичних препаратів — агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду‑1 (ГПП‑1), про їх клінічне застосування в комбінації з інсуліном, що дозволяє нівелювати негативні ефекти останнього. Наводяться описи успішного клінічного застосування ліраглутиду в пацієнтів, що страждають на цукровий діабет 2-го типу, у випадках неефективно контрольованої глікемії натще, за відсутності компенсації глікемії високими дозами інсуліну й метформіну, а також при кардіоренальному синдромі.

Деякі Аспекти Медикаментозної Терапії Цукрового Діабету 2-Го Типу У Людей З Надмірною Масою Тіла

“…Если монотерапия не достигает целевого уровня контроля гликемии, возникают показания к комбинированной терапии. Предложены соответствующие алгоритмы [3][4][5]82]. Комбинированная терапия позволяет одновременно воздействовать на разные патогенетические механизмы гипергликемии [35].…”

“…По-видимому, некоторые авторы без достаточных оснований рекомендовали раннее использование комбинированных трехкомпонентных схем [35,87]. Назначение сахароснижающей терапии пациентам с СД 2-го типа следует проводить поэтапно в соответствии со степенью декомпенсации углеводного обмена [5].…”

“…Однако не все исследования подтверждают снижение массы тела при долговременном приеме метформина; препарат часто классифицируют как нейтральный в отношении набора веса. У некоторых пациентов прием метформина сопровождается побочными эффектами со стороны желудочно-кишечного тракта [2][3][4][5]. Новые препараты метформина пролонгированного действия переносятся лучше [6].В течение десятилетий используются производные сульфонилмочевины.…”

“…гликемии, в особенности у пожилых пациентов с коморбидностью. Длительный прием этих препаратов ведет к дисфункции бета-клеток [5,7]. По сравнению с препаратами сульфонилмочевины глиниды обладают кратковременным действием.…”