Визначення Пріоритетних Напрямків Удосконалення Державного Та Суспільного Регулювання У Фармації

Abstract

Висновки. Встановлено, що найбільш ефективними засобами державного регулювання респонденти вважають економічні (більше 71 % спеціалістів фармації та 80 % керівників відповідно). Слід зазначити, що за останні десять років у даному випадку змінились пріоритети, у дослідженні 2007 р. більше 80,0 % опитаних (перше місце) віддавали перевагу використанню засобам правового спрямування. Встановлено, що більше 60 % керівників та спеціалістів вважають можливим повну передачу громадським організаціям функції атестації фармацевтичних кадрів. Понад 35 % фахівців фармації вважають можливою передачу громадським організаціям й таких функцій, як ліцензування діяльності, пов'язаної з роздрібною реалізацією ліків, а також акредитація установ, закладів і підприємств фармацевтичної галузі (більш ніж 17 %).Ключовi слова: фармація; державне та суспільне регулювання; удосконалення; пріоритетні напрямки; анкетне опитування; спеціалісти фармації.Вступ. З часів переходу України до ринкових від-носин виникла низка проблем щодо забезпечення со-ціальних гарантій держави з доступності медичної та фармацевтичної допомоги хворим. У сучасних умовах це досягається шляхом застосування різних механіз-мів державного регулювання у фармації [1][2][3][4].Водночас світові тенденції вказують, що у розвину-тих країнах поряд з державним, використовується й суспільне регулювання певних галузей (у т. ч. й систе-мі охорони здоров'я та фармації) відповідними фахо-вими громадськими організаціями, яким держава пе-редає певні регуляторні функції [8, 9]. Для фармації у більшості країн характерним є делегування державою фармацевтичним громадським організаціям таких ре-гуляторних функцій, як атестація кадрів, акредитація установ, закладів та підприємств галузі й ліцензуван-ня роздрібної реалізації лікарських засобів [1, 5].В Україні, враховуючи обраний євроінтеграційний шлях на демократизацію соціально-економічних про-цесів, постає питання реформування державного та суспільного регулювання як в економіці взагалі, так і в фармації зокрема. Тому перед нами постало акту-альне завдання визначення пріоритетних напрямків удосконалення державного та суспільного регулю-вання у вітчизняній фармації.Аналiз останнiх дослiджень та публiкацiй фахових видань дозволив стверджувати, що проблемі удоско-налення державного та суспільного регулювання приділяється досить обмежена увага науковців та практиків [1][2][3][4][5][6][7]. Тому актуальним вбачається прове-дення досліджень із реформування державного та суспільного регулювання з використанням анкетного опитування фармацевтичних фахівців.З огляду на актуальність питання, метою дослі-дження стало визначення проблем регулювання у фармації, а також пріоритетних напрямків удоскона-лення державного та суспільного регулювання в га-лузі. Як методи дослідження були використані сис-темний підхід, аналітичний, статистичний, графічний та метод анкетного опитування респондентів.Результати й обговорення. Донецьким націо-нальним медичним університетом спільно з Націо-

Analysis of the Creation of a Modern Pharmaceutical Support System in Ukraine in a Retrospective Development of the State and Civil Society Relations

“…The system of pharmaceutical supply to the population in the classical definition appears as an integral structure, characterized not only by the complexity of the construction, but also by close links with the environment [1,9]. Therefore, a retrospective analysis of the development of the said macrostructure of the country was considered by us, above all, in the context of the formation of the Ukrainian state (declaration of independence of Ukraine in 1990), the development of civil society and changes in the worldviews of people regarding the attitude to "health" as the highest value in the humanistic oriented states.…”

“…Problems of formation of the system of pharmaceutical supply of the population in terms of relations between the state and civil society have been repeatedly researched by scientists. Thus, the priorities for reforming the system of state and social regulation in pharmacy were studied by Nemchenko A. S., Susharina I. V., Khomenko V. M. [1]; questions of introduction of concept of social responsibility in practical pharmacy, approaches to development of social responsibility during professional training -Gromovik B. P., Tkachenko N. O. [2]; the main stages of the formation of social pharmacy in the world and in Ukraine since the 50's of the twentieth century -Kotvitska A.…”

The research of activities of professional pharmaceutical self-government organizations abroad

“…Постанова проблеми. На сьогодні в Україні досліджується доцільність створення ОПФС з урахуванням особливостей фармацевтичної діяльності, деякі з них унеможливлюють передачу повноважень громадським організаціям, тому визначення переліку повноважень ОПФС є основоположним, до того ж, на думку фармацевтичної спільноти, у жодному разі ОПФС не має стати додатковим контролювальним органом у фармації, а отже, вивчення цієї теми є необхідним і актуальним завданням [1][2][3][4]. Тобто доцільним є вивчення досвіду діяльності ОПФС за межами України [5,6].…”

“…Дослідження з питань самоврядування професійної діяльності щодо їх конституційності здебільшого проводили спеціалісти юриспруденції, зокрема В. М. Пашков [2,3]. Відносно фармації в основному дослідження охоплюють питання ролі ОПФС у процесі суспільного регулювання її розвитку науковцями: Б. П. Громовик, О. Б. Панькевич [2,7], А. С. Немченко, І. В. Сушаріна, В. М. Хоменко [4,8].…”

“…Питання про удосконалення й оптимізацію діяльності СФ є перманентним процесом, тому є невичерпним і в межах України через зміни умов діяльності, законодавства тощо. Можливість залучення ОПФС торкається фактично усіх її аспектів, також і питання соціального захисту (тривалість робочого часу, пільги за роботу в шкідливих умовах, надання додаткових відпусток, оплата фармацевтичних послуг тощо) [1,4]. Питання престижності та фаховості професії є багатогранним комплексом заходів: належний освітній рівень, наукова та практична діяльність; виробництво ЛЗ; інформаційне забезпечення у спеціалізованих виданнях з питань нових розробок і досягнень, консультацій, пояснень законодавчого супроводу тощо [4,7,8].…”