Search citation statements
Paper Sections
Citation Types
Year Published
Publication Types
Relationship
Authors
Journals
Purpose. To investigate the heat resistance of probiotic preparations before and after granulation of compound feed, to compare the obtained results. Methods. General scientific: hypothesis, experiment, analysis and synthesis. Specific: morphological, biochemical and statistical. To define the heat resistance of bacterial preparations, the colony-forming viability of bacterial cells was determined before and after granulation with exposure to maximum heat for one minute. The temperature of the granulated compound feed (before cooling) was set with a maximum thermometer. Results. It was established that increasing the temperature of the finished granules to 80-82°C significantly reduced the colony-forming ability of the cells of the bacterial preparation “BTU Probiotic”. Thus, at application of a 300 g dose of BTU probiotic per ton of compound feed, survival of bacterial colonies of the Bacillus subtilis strain decreased by 22.2%, at a 400 g dose of the preparation per ton of compound feed, survival of bacterial colonies decreased by 58.3%, at a 500 g dose – decreased by 53.3%. The maximum resistance to elevated temperatures and pressure was shown by the subtiform probiotic preparation with exposure of up to one minute. Thus, at application of 300 g doses of Subtiform per ton of compound feed, survival of bacterial colonies of another strain of Bacillus subtilis decreased by 16.0%, at 400 g doses of the preparation it decreased by 10%, at 500 g doses –decreased by 15.4%. Conclusions. The highest level of the Subtiform probiotic bacterial colonies survival was observed at application of a 400 g dose per ton of compound feed. Based on the obtained results, it can be stated that the heat resistance of the Subtiform probiotic preparation during granulation of compound feed was 38-48% higher compared to the “Probiotic BTU” preparation.
Purpose. To investigate the heat resistance of probiotic preparations before and after granulation of compound feed, to compare the obtained results. Methods. General scientific: hypothesis, experiment, analysis and synthesis. Specific: morphological, biochemical and statistical. To define the heat resistance of bacterial preparations, the colony-forming viability of bacterial cells was determined before and after granulation with exposure to maximum heat for one minute. The temperature of the granulated compound feed (before cooling) was set with a maximum thermometer. Results. It was established that increasing the temperature of the finished granules to 80-82°C significantly reduced the colony-forming ability of the cells of the bacterial preparation “BTU Probiotic”. Thus, at application of a 300 g dose of BTU probiotic per ton of compound feed, survival of bacterial colonies of the Bacillus subtilis strain decreased by 22.2%, at a 400 g dose of the preparation per ton of compound feed, survival of bacterial colonies decreased by 58.3%, at a 500 g dose – decreased by 53.3%. The maximum resistance to elevated temperatures and pressure was shown by the subtiform probiotic preparation with exposure of up to one minute. Thus, at application of 300 g doses of Subtiform per ton of compound feed, survival of bacterial colonies of another strain of Bacillus subtilis decreased by 16.0%, at 400 g doses of the preparation it decreased by 10%, at 500 g doses –decreased by 15.4%. Conclusions. The highest level of the Subtiform probiotic bacterial colonies survival was observed at application of a 400 g dose per ton of compound feed. Based on the obtained results, it can be stated that the heat resistance of the Subtiform probiotic preparation during granulation of compound feed was 38-48% higher compared to the “Probiotic BTU” preparation.
Мета. Дослідити продуктивність молодняку свиней при використанні пробіотичних препаратів у складі гранульованих комбікормів. Методи. Загальнонаукові: гіпотеза, експеримент, аналіз та синтез. Специфічні: морфорологічні, біохімічні та статистичні. Результати. Встановлено, що у віці 90 днів середньодобові прирости у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ, були вищими, ніж у свиней контрольної групи на 27 г, (Р<0,05), у молодняку третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ, були вищі на 42 г, різниця статистично вірогідна (Р><0,01). Середньодобові прирости у віці 120 днів були вищими у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ, на 47 г, у свиней третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ, на 56 г у порівнянні з контрольною групою. Різниця статистично вірогідна (Р><0,05, Р><0,01). У 150-денному віці середньодобові прирости у свиней другої дослідної групи були вищими на 76 г, у свиней третьої дослідної групи – на 115 г, порівняно з контрольною групою. Різниця статистично вірогідна між контрольною і дослідними групами (Р><0,05, Р><0,01). За 90 днів основного періоду досліду середньодобові прирости були вищими у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ у кількості 400 г на тонну комбікорму, на 51 г, або на 9,7%, у молодняку свиней третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ в кількості 400 г на тонну комбікорму, на 71 г, або на 13,6%. Різниця статистично вірогідна (Р><0,05, Р><0,01). Висновки. Отже, за основний період витрати енергетичних кормових одиниць на один кілограм приросту становили в першій контрольній групі 3,87 енергетичних кормових одиниць, в другій дослідній групі – 3,72 енергетичних кормових одиниць, або на 0,15 енергетичних кормових одиниць менше, в третій дослідній групі витрати становили 3,62 енергетичних кормових одиниць, або на 0,25 енергетичних кормових одиниць менше, ніж у контрольній групі.><0,05), у молодняку третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ, були вищі на 42 г, різниця статистично вірогідна (Р<0,01). Середньодобові прирости у віці 120 днів були вищими у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ, на 47 г, у свиней третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ, на 56 г у порівнянні з контрольною групою. Різниця статистично вірогідна (Р<0,05, Р<0,01). У 150-денному віці середньодобові прирости у свиней другої дослідної групи були вищими на 76 г, у свиней третьої дослідної групи – на 115 г, порівняно з контрольною групою. Різниця статистично вірогідна між контрольною і дослідними групами (Р<0,05, Р<0,01). За 90 днів основного періоду досліду середньодобові прирости були вищими у молодняку свиней другої дослідної групи, що отримували пробіотик БТУ у кількості 400 г на тонну комбікорму, на 51 г, або на 9,7%, у молодняку свиней третьої дослідної групи, що отримували пробіотик субтіформ в кількості 400 г на тонну комбікорму, на 71 г, або на 13,6%. Різниця статистично вірогідна (Р<0,05, Р<0,01). Висновки. Отже, за основний період витрати енергетичних кормових одиниць на один кілограм приросту становили в першій контрольній групі 3,87 енергетичних кормових одиниць, в другій дослідній групі – 3,72 енергетичних кормових одиниць, або на 0,15 енергетичних кормових одиниць менше, в третій дослідній групі витрати становили 3,62 енергетичних кормових одиниць, або на 0,25 енергетичних кормових одиниць менше, ніж у контрольній групі.
Purpose. To investigate the effect of probiotic preparations on the digestibility of young pig rations. Methods. Zootechnical analysis, experiment and method of analogue groups. Results. Calculations showed that, on average, the piglets of the second and third experimental groups digested more of the nitrogen consumed with feed by 0.98 g and 2.26 g, respectively, than the young pigs of the control group. The average amount of nitrogen absorbed in the body and consumed with feed was greater in pigs of the second experimental group by 0.56 g, or 4.23%, in the third experimental group - by 3.48 g, or 26.3%. The highest level of assimilation of nitrogen from ingested and digested in piglets of the third experimental group was 9.43% and 8.26%, respectively. It was established that the average daily weight gain in piglets of the first control group was 550 g, in the second experimental group - 567 g (17 g, or 3.1%, more), in the third experimental group - 613 g (63 g, or 11.5%, more). The difference between the control and the third experimental group is not statistically significant, but there is a tendency to the increased gains in the third group. It was determined that the coefficient of digestibility of nutrients in piglets of the second experimental group is higher: as to dry matter – by 2.3%, organic matter – by 2.1%, protein – by 2.73%, fat – by 2.81%, fiber – by 0.83%, BER – by 2.32%. The third research group has higher indicators of: dry matter – by 5.11%, organic matter – by 4.86%, protein – by 5.82%, fat – by 4.31%, fiber – by 4.54%, BER – by 4.05% compared to the control group. The difference is not significant, but there is a tendency to increase in the digestibility coefficients in the third group that received subtiform probiotic (400 g/t). Conclusions. Probiotic preparations have a positive effect on the digestibility of nutrients in the diets of young pigs.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.