Впровадження Дистанційної Освіти На Кафедрі Сімейної Медицини І Терапії

Abstract

Мета дослідження – аналіз педагогічної ефективності курсів передатестаційного циклу для лікарів з фаху “Загальна практика – сімейна медицина”, що проводилися на базі кафедри сімейної медицини і терапії навчально-наукового інституту післядипломної освіти та на філії кафедри у м. Кременчук.Матеріали та методи дослідження. Оцінка ефективності використаних педагогічних технологій проводилася наприкінці циклу шляхом проведення тестування за допомогою ліцензованої комп’ютерної програми “Elex” (пропонувалося 150 питань 2-3 рівня складності з відповідного фаху) і шляхом перевірки опанування практичних навичок згідно зі стандартизованими картами практичних навичок та підведення підсумків з анонімним анкетуванням. Важливою особливістю навчального процесу в галузі післядипломної медичної освіти також є тісне поєднання теоретичної та практичної підготовки фахівців, тому велике значення має саме комплексність навчання: використання дистанційних форм на етапі теоретичної підготовки та відпрацювання практичних навичок на клінічних базах стажування. Це є переконливим поясненням наявності заочної частини навчання та пояснює перевагу дистанційної освіти, коли слухачі віддалені від бази навчального закладу. Дистанційні форми освіти не можуть існувати самостійно та використовуються у поєднанні з класичними формами навчання.Результати й обговорення. Показана ефективність використання дистанційних форм навчання за даними результатів тестування та опанування практичних навичок.Висновки. Дистанційна освіта на післядипломному етапі навчання лікарів-інтернів та лікарів-курсантів є самостійна цілеспрямована робота з використанням сучасних інформаційних технологій, ефективність якої залежить від методологічно структурованого викладачем процесу та інформаційно-комунікаційних можливостей вищого навчального закладу. Надані рекомендації щодо впровадження елементів дистанційного навчання в практику роботи Навчально-наукового інституту післядипломної освіти.