No abstract

Weight gain and obesity as its consequence are one of the leading causes of cardiovascular diseases and increased mortality worldwide. The aim of this study was to assess the parameters of the cardiovascular system and the autonomic nervous system in young individuals with different body weight. Materials and methods. This study involved 92 men and women aged from 18 to 25 years. We measured the anthropometric indicators including height, body weight, waist and hip circumferences, waist-to-hip ratio; calculated the body mass index and the percentage of body fat. According to the mass index values, the participants were divided into two groups: a control group involving 23 men and 23 women, and a group with overweight individuals (23 men and 23 women). The following cardiovascular parameters were determined: heart rate, systolic and diastolic blood pressure. We evaluated the energy potential of the cardiovascular system using the Robinson index, calculating pulse pressure, determining endurance coefficient. The assessment of the autonomic nervous system was based on using the Cerdo index. The findings obtained were then processed statistically. A comparative assessment has revealed a significant increase in the values of cardiovascular parameters among overweight young people. We have found out mainly positive correlations between anthropometric and cardiovascular system indicators, and the autonomic nervous system. The individuals of both groups showed an increase in endurance coefficient, which indicates a decrease in the level of physical performance. Overweight men demonstrated a growth in the Robinson index, which indicates the development of a deficiency in the functional capabilities of the cardiovascular system that, in the absence of a lifestyle change, may result in cardiovascular diseases.

Реферат Цель исследования-сравнить отдаленные результаты оперативного лечения пациентов с переломами дистального метаэпифиза лучевой кости с использованием аппаратов внешней фиксации и пластин с угловой стабильностью винтов, обосновать критерии выбора оптимального способа хирургического вмешательства при переломах данной локализации. Материал и методы. Хирургическое лечение выполнено 81 больному (34 мужчин и 47 женщин) с переломами дистального метаэпифиза лучевой кости (ДМЛК): 49 больным остеосинтез был выполнен с использованием пластин с угловой стабильностью (I группа), 32-аппаратами внешней фиксации (II группа). Результаты оценивали с помощью клинических, рентгенологических показателей, опросника DASH, через 12-14 месяцев после оперативного лечения. Результаты. Через год после операции в I группе получено 81,6% отличных и 18,4% хороших исходов лечения, во II группе-71,8% отличных, 15,6% хороших и 12,5% удовлетворительных результатов. Заключение. При внесуставных переломах типа А применимы все виды остеосинтеза. Однако закрытая репозиция и фиксация аппаратом внешней фиксации имеет ряд преимуществ перед погружным видом остеосинтеза. Переломы типа В практически исключают применение аппаратов внешней фиксации из-за сложности достижения прецизионной (анатомичной) репозиции отломков. Внутрисуставные оскольчатые переломы (тип С) требуют точной репозиции отломков с восстановлением целостности суставной фасетки и стабильной фиксации на весь срок формирования костной мозоли с целью ранней разработки движений в суставе. Результаты выполненного исследования показали, что остеосинтез пластиной с угловой стабильностью винтов в наибольшей степени соответствует необходимым требованиям. Ключевые слова: перелом дистального метаэпифиза лучевой кости, накостный остеосинтез, чрескостный остеосинтез.

Мета дослідження – аналіз педагогічної ефективності курсів передатестаційного циклу для лікарів з фаху “Загальна практика – сімейна медицина”, що проводилися на базі кафедри сімейної медицини і терапії навчально-наукового інституту післядипломної освіти та на філії кафедри у м. Кременчук.Матеріали та методи дослідження. Оцінка ефективності використаних педагогічних технологій проводилася наприкінці циклу шляхом проведення тестування за допомогою ліцензованої комп’ютерної програми “Elex” (пропонувалося 150 питань 2-3 рівня складності з відповідного фаху) і шляхом перевірки опанування практичних навичок згідно зі стандартизованими картами практичних навичок та підведення підсумків з анонімним анкетуванням. Важливою особливістю навчального процесу в галузі післядипломної медичної освіти також є тісне поєднання теоретичної та практичної підготовки фахівців, тому велике значення має саме комплексність навчання: використання дистанційних форм на етапі теоретичної підготовки та  відпрацювання практичних навичок на клінічних базах стажування. Це є переконливим поясненням наявності заочної частини навчання та пояснює перевагу дистанційної освіти, коли слухачі віддалені від бази навчального закладу. Дистанційні форми освіти не можуть існувати самостійно та використовуються у поєднанні з класичними формами навчання.Результати й обговорення. Показана ефективність використання дистанційних форм навчання за даними результатів тестування та опанування практичних навичок.Висновки. Дистанційна освіта на післядипломному етапі навчання лікарів-інтернів та лікарів-курсантів є самостійна цілеспрямована робота з використанням сучасних інформаційних технологій, ефективність якої залежить від методологічно структурованого викладачем процесу та інформаційно-комунікаційних можливостей вищого навчального закладу. Надані рекомендації щодо впровадження елементів дистанційного навчання в практику роботи Навчально-наукового інституту післядипломної освіти.