Гемодинамічний Моніторинг В Практиці Інтенсивної Терапії Критичних Станів

Йовенко, И А; Kobelyatsky, Yu.Yu.; Tsarev, Alexander; Kužmová, Erika; Mashin, A.M.

doi:10.22141/2224-0586.5.76.2016.76433

Cited by 6 publications

(3 citation statements)

References 14 publications

Supporting

Mentioning

Contrasting

Unclassified

Order By: Relevance

“…Недавние исследования по сравнению СВ, измеряемого методом esCCO и термодилюцией, показали между собой хорошую корреляцию. При сравнении esCCO с ТТ-ЭхоКГ также выявлена хорошая корреляция, отклонения были незначительными [11].…”

Section: обсуждение преимуществ и недостатков различных методик мгunclassified

“…Многие авторы подчеркивают, что сердечный выброс (СВ) является основной функцией сердца, что обусловливает насущную необходимость его мониторинга [8][9][10][11]. Между тем мониторинг именно СВ сопряжен с рядом серьезных трудностей, связанных, в основном, с технологией регистрации этой функции.…”

unclassified

See 1 more Smart Citation

Central hemodynamic monitoring in patients with cardiogenic shock

Сыркина

Ryabov

2021

Terapevticheskii arkhiv

View full text Add to dashboard Cite

Cardiogenic shock is the pathology most commonly encountered by intensive care physicians. Its frequency averages 410% in STEMI (ST-elevation myocardial infarction) patients and 24% in NONSTEMI (non-ST-elevation myocardial infarction) patients. Effective shock therapy is impossible without understanding the hemodynamic mechanisms of its occurrence. Many authors emphasize that cardiac output is the most important indicator of cardiac function, which necessitates its monitoring. Meanwhile, the cardiac output monitoring is associated with a number of difficulties, including those related to the technology of recording this function. In this article, the authors emphasize the importance of measuring central hemodynamic parameters in patients with predominantly cardiogenic shock. We have tried to structure the knowledge about different techniques of central hemodynamics monitoring, considered advantages and disadvantages of each of them. We believe that the data obtained by hemodynamic monitoring should be closely studied and used, because sometimes multidirectional mechanisms may be involved in the genesis of shock; therefore, therapy should be based on the data obtained in a particular patient.

show abstract

Section: обсуждение преимуществ и недостатков различных методик мгunclassified

unclassified

Central hemodynamic monitoring in patients with cardiogenic shock

Сыркина

Ryabov

2021

Terapevticheskii arkhiv

View full text Add to dashboard Cite

show abstract

“…Моніторинг дозволяє клініцистам виявляти характер і ступінь патології та допомагає оцінити реакцію на терапію. Серцево-судинна система -це система органів, яка найчастіше потребує контролю в умовах критичного стану, що допомагає виявити наявність і характер шоку шляхом визначення частоти серцевих скорочень та ритму, оцінки стану системної резистентності судин [7].…”

unclassified

Роль Моніторингу Показників Гемодинаміки Й киснево-Транспортної Функції У Пацієнтів Із Тяжкою Політравмою В Гострому Періоді

Matolinets¹

2021

ЕМ

View full text Add to dashboard Cite

Мета роботи: встановити взаємозв’язок клінічних і лабораторних показників шоку й оцінити роль моніторингу гемодинамічної та киснево-транспортної функції у пацієнтів із тяжкою політравмою в гострому періоді. Матеріали та методи. Обстежені 70 пацієнтів із тяжкою політравмою, які знаходилися на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова» за період з 2014 по 2019 р. Оцінку киснево-транспортної функції проводили розрахунковими методами за рівняннями Фіка, визначаючи індекс доставки кисню, індекс споживання кисню та коефіцієнт екстракції O2. За допомогою методики неінвазивного розрахункового безперервного вимірювання серцевого викиду (Estimated Continuous Cardiac Output — esCCO) проводили моніторинг показників центральної гемодинаміки. Результати. При госпіталізації у хворих відмічалось зниження середнього артеріального тиску і зростання частоти серцевих скорочень в середньому до 53,2 ± 2,0 мм рт.ст. і 113,9 ± 3,2 уд/хв відповідно, зменшення рівня гемоглобіну в крові — 86,8 ± 5,6 г/л (р < 0,001), зменшення індексу доставки кисню до 381,0 ± 7,8 мл/хв/м2, індексу споживання кисню до 118,7 ± 1,1 мл/хв/м2, компенсаторне зростання коефіцієнту екстракції кисню вище 0,3, суттєве зниження порівняно з нормою серцевого викиду — 3,46 ± 0,10 л/хв та серцевого індексу — 2,18 ± 0,08 л/хв/м2. Нормалізація центральної та периферичної гемодинаміки, показників киснево-транспортної функції на фоні інтенсивної терапії відбувалася протягом перших 12 годин з моменту травмування. Висновки. При тяжкій політравмі в перші години відмічаються церебральні (8,0 ± 1,0 бала за шкалою коми Глазго), циркуляторні та респіраторні шокові порушення, що зумовлює потребу в якісному моніторингу клінічних параметрів та відповідній інфузійній інтенсивній терапії. Тяжкість перебігу політравми вірогідно асоціюється протягом 1-ї та 2-ї доби з рівнем систолічного артеріального тиску нижче 115–120 мм рт.ст. (площа під кривою (AUC) = 0,766, AUC = 0,862, AUC = 0,711; р < 0,001) і кількістю балів за шкалою коми Глазго при госпіталізації ≤ 12 балів (AUC = 0,758; р < 0,001) з високим показником чутливості — 82,4 % (р < 0,001). Проведення індивідуалізованої цілеспрямованої моніторинг-керованої інфузійної терапії із застосуванням методики неінвазивного esCCO дозволяє забезпечити нормалізацію гемодинаміки, перфузії та кисневого статусу у пацієнтів з тяжкою політравмою протягом перших 12 годин інтенсивної терапії.

show abstract

Role of ultrasound in diagnosing volume status in critically ill patients

Starostin¹,

Kuzovlev

2018

Annals of Critical Care

View full text Add to dashboard Cite

В настоящее время доступны различные методы оценки волемического статуса и чувствительности к инфузионной нагрузке у пациентов в критических состояниях. Значительным преимуществом ультразвуковых методов является их неинвазивность, простота в использовании и быстрый период обучения навыку, что делает их одними из наиболее перспективных в клинике. В данном обзоре литературы изложены основные принципы диагностики и оценки волемического статуса пациентов в критических состояниях. Освещена информативность центрального венозного давления, гемодинамических тестов (тест с быстрой инфузионной нагрузкой, тест с пассивным подъемом ног), а также инструментальных методов оценки волемического статуса, в частности ультразвуковых (оценка дыхательной модуляции нижней полой вены, коллабирование внутренней яремной вены, трансторакальная и трансэзофагеальная эхокардиография).• Ключевые слова: волемический статус, гиповолемия, ультразвук, тест с пассивным подъемом ног, сердечный выброс Для корреспонденции: Кузовлев Артем Николаевич -д-р мед. наук, заведующий лабораторией клинической патофизиологии критических состояний ФГБНУ «НИИ общей реаниматологии им. В.А. Неговского» ФНКЦ РР,

show abstract

Гемодинамічний Моніторинг В Практиці Інтенсивної Терапії Критичних Станів

Cited by 6 publications

References 14 publications

Central hemodynamic monitoring in patients with cardiogenic shock

Central hemodynamic monitoring in patients with cardiogenic shock

Роль Моніторингу Показників Гемодинаміки Й киснево-Транспортної Функції У Пацієнтів Із Тяжкою Політравмою В Гострому Періоді

Role of ultrasound in diagnosing volume status in critically ill patients

Contact Info

Product

Resources

About