Динаміка Деяких Факторів Неспецифічної Резистетності Свиноматок В Залежності Від Періоду Супоросності

Abstract

Досліджували показники неспецифічної резистентності супоросних свиноматок. Дослідження проведені на свиноматках аналогах. У крові, яку отримували з передньої порожнистої вени проводили підрахунок лейкоцитарної формули, визначали фагоцитарну активність нейтрофілів, включаючи фагоцитарне число, а також висначали БАСК та ЛАСК.
 Дослідження показали, що в першу половину поросності, найбільші значення БАСК були в групах молодих свиноматок. У другій половині супоросності спостерігалося зниження БАСК у свиноматок перших двох опоросів (р<0,01; р<0,05). У свиноматок третього опоросу зниження БАСК виражене незначно.
 У першу половину супоросності ЛАСК вище у свиноматок першого та другого опоросів в 1,40 – 1,1,29 рази (р<0,01; р<0,05 ), найнижча - у свиноматок третього опоросу. Наприкінці супоросності ЛАСК підвищується у всіх свиноматок, але у тварин 1-2 опоросів це підвищення більш значне ніж у свиноматок третього опоросу.
 Найвищу ФАН відзначали у свиноматок другого опоросу, до кінця поросності у них відбувається достовірне зниження (р<0,05) даного показника.
 Поглинальна здатність нейтрофилов також значно знижується наприкінці супоросності (р<0,01) в порівнянні з початком дослідження. У свиноматок третього опоросу вона була нижче ніж у тварин першої та другої супоросності в 1,37 рази (р<0,01).
 Таким чином, свиноматки першого-другого опоросів відрізняються більш високими показниками БАСК у першу половину супоросності. На прикінці дослідження даний показник достовірно знижувався перед опоросом. Причому, рівень БАСК у цей період виявився нижче, ніж у свиноматок третього опоросу.
 Крім того, для свиноматок перших двох супоросностей характерні високі показник лизоцимной активності, а також зниження показників ФАН у першу половину супоросності.
 В результаті проведених досліджень визначені періоди нестійкого стану неспецифічного захисту організму. Це дозволить не тільки виявляти вплив на організм із метою відновлення вже порушеної резистентності, але також проводити профілактику цих порушень у встановлених неблагополучних групах тварин, більш диференційовано підбирати засоби, що зміцнюють стійкість організму. Плануються дослідження з метою з’ясування резистентності поросят та вивчення впливу препаратів на імунний статус свиноматок та новонароджених поросят.