Метою наших досліджень було виявити особливості депресивних наслідків післядії різних доз гамма-променів у сортів пшениці озимої місцевої селекції за показниками схожості, виживання, морфометрії, врожайності. Досліджено показники схожості та виживання, проходження основних фаз онтогенезу в рослин пшениці озимої сортів місцевої селекції (Комерційна та Співанка) у першому поколінні. Встановлено вплив мутагенної депресії на показники структури врожайності (морфометрію стиглих рослин) та встановити рівень їх мінливості. 2019–2020 рр. експерименти проводили на дослідних полях науково-дослідного центру Дніпровського державного аграрно-економічного університету. У дослідах використовували насіння сортів Співанка та Комерційна, опромінене гамма-променями в дозах 100, 150, 200, 250, 300 Гр. Контроль – сухе насіння. Встановле-но, що вища депресія за всіма дослідженими ознаками проявилась у сорту Співанка, крім дози 250 Гр, що свідчить про специфічність взаємодії депресійної активності гамма-променів із геноти-пами окремих сортів та складний характер розвитку депресивних наслідків на рівні організму. Най-більш інформативними показниками щодо мутагенної депресії в М1 поколінні рослин сортів пшениці озимої м’якої були: схожість та виживання рослин, фертильність пилку та такі показники струк-тури врожайності, як висота рослин, вага зерна з головного колосу, маса тисячі зерен. Усі ці показ-ники з високим рівнем значущості пов’язані з показником доза мутагену. Генотипи сортів місцевої селекції (Комерційна та Співанка) виявилися високочутливими до дії гамма-променів, що проявилось у напівлетальності навіть початкових, помірних доз (100 Гр). Дисперсійний аналіз показав, що насамперед на формування показників структури врожайності впливав фактор «доза мутагену», потім генотип вихідного сорту. Виявлено, що може відбуватися стрімке зниження окремих пара-метрів у першому поколінні при досягненні окремих граничних доз, причому ці дози визначаються генотипом суб’єкта мутагенної дії.

Досліджували показники неспецифічної резистентності супоросних свиноматок. Дослідження проведені на свиноматках аналогах. У крові, яку отримували з передньої порожнистої вени проводили підрахунок лейкоцитарної формули, визначали фагоцитарну активність нейтрофілів, включаючи фагоцитарне число, а також  висначали БАСК та ЛАСК. Дослідження показали, що в першу половину поросності, найбільші значення БАСК були в групах молодих свиноматок. У другій половині супоросності спостерігалося зниження БАСК у свиноматок перших двох опоросів (р<0,01; р<0,05). У свиноматок третього опоросу зниження БАСК виражене незначно. У першу половину супоросності ЛАСК вище у свиноматок першого та другого опоросів в 1,40 – 1,1,29 рази (р<0,01; р<0,05 ), найнижча - у свиноматок третього опоросу. Наприкінці супоросності ЛАСК підвищується у всіх свиноматок, але у тварин 1-2 опоросів це підвищення більш значне ніж у свиноматок третього опоросу. Найвищу ФАН відзначали у свиноматок другого опоросу, до кінця поросності у них відбувається достовірне зниження (р<0,05) даного показника. Поглинальна здатність нейтрофилов також значно знижується наприкінці супоросності (р<0,01) в порівнянні з початком дослідження. У свиноматок третього опоросу вона була нижче ніж у тварин першої та другої супоросності в 1,37 рази (р<0,01). Таким чином, свиноматки першого-другого опоросів відрізняються більш високими показниками БАСК у першу половину супоросності. На прикінці дослідження даний показник достовірно знижувався перед опоросом. Причому, рівень БАСК у цей період виявився нижче, ніж у свиноматок третього опоросу. Крім того, для свиноматок перших двох супоросностей характерні високі показник лизоцимной активності, а також зниження показників ФАН у першу половину супоросності. В результаті проведених досліджень визначені періоди нестійкого стану неспецифічного захисту організму. Це дозволить не тільки виявляти вплив на організм із метою відновлення вже порушеної резистентності, але також проводити профілактику цих порушень у встановлених неблагополучних групах тварин, більш диференційовано підбирати засоби, що зміцнюють стійкість організму. Плануються дослідження з метою з’ясування резистентності поросят та вивчення впливу препаратів на імунний статус свиноматок та новонароджених поросят.

У статті наведені результати досліджень макроелементного живлення свиноматок, динаміку їх вмісту та активність ферментів у крові, які визначали на автоматичному аналізаторі Konelab 30. Дослідження проводили під час першої, другої та третьої супоросності. Отримані результати свід-чать про більш низький рівень їх вмісту у крові тварин під час першого періоду виношування плодів. Результати проведених досліджень доводять, що у свиноматок першої супоросності відбувається інтенсивне використання Кальцію. В подальшому у свиноматок дослідної групи вміст Кальцію послі-довно знижувався до 100-ї доби супоросності в 1,09 раза. Така динаміка встановлена за показником вмісту Фосфору у крові тварин контрольної та дослідних груп (зниження в 1,08 раза). Однак спів-відношення вмісту Кальцію до Фосфору було в середньому на рівні 1,18 у тварин контрольної групи і 1,19 у свиноматок дослідної групи. Вміст Калію у крові свиноматок контрольної групи (перша супо-росність) підвищився в 1,20 раза (р<0,01), тоді як в організмі супоросних свиноматок відбувалося його інтенсивне використання, про що свідчить зниження його вмісту впродовж супоросності на 6,06 %. Вміст Натрію у крові свиноматок контрольної групи коливався на рівні 164,12±2,02 – 165,06±2,36 ммоль/л упродовж досліду. Кальцію у крові тварин першої групи виявлено, в середньому, 1,71±0,22 ммоль/л, що на 2,14 % менше, ніж у контролі, а Фосфору в середньому у тварин цієї групи за період досліду в 1,18 раза менше у крові свиноматок третьої дослідної групи (р<0,01). Співвідно-шення вмісту Кальцію до Фосфору було вище у тварин першої дослідної групи і становило в серед-ньому за період досліду 1,42, а у свиноматок третьої дослідної групи знижувалося до 1,23. Актив-ність ЛФ виявилася вищою у крові тварин другої дослідної групи в 1,03–1,09 раза порівняно зі свино-матками першої та третьої дослідних груп, а активність АST і ALT були нижчими у крові тварин третьої дослідної групи. Результати досліджень доводять, що впродовж періоду супоросності не-залежно від віку тварин відбувається зниження вмісту основних макроелементів і підвищується активність ферментів у крові, що свідчить про напруження обміну речовин у період супоросності в організмі свиноматок.