До Питання Етапного Відновлювального Лікування Хворих На Ішемічну Хворобу Серця Після Хірургічної Реваскуляризації Міокарда

Abstract

. В. Колоденко Ду "український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології мОЗ україни" ДО ПИТАННЯ ЕТАПНОГО ВІДНОВЛЮВАЛьНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОї РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІї МІОКАРДА Резюме. серед методів хірургічного лікування ішемічної хвороби серця (Іхс) найчастіше використовують аортокоронарне (аКш) та мамокоронарне шунтування (МКш), черезшкірні втручання на коронарних судинах. Метою будь-якого з названих кардіохірургічних втручань є відновлення коронарного кровотоку, усунення основних клінічних проявів Іхс, підвищення якос-ті та тривалості життя оперованих хворих та їх фізичної працездатності. Мета дослідження -вивчити клінічні, функціональні та психологічні особливості хворих на ішемічну хворобу серця після хірургічної реваскуляризації міокарда при надходженні на реабілітацію в різні терміни після операції та розробити і вивчити ефективність програми медичної реабілітації. Матеріали і методи. Під нашим спостереженням перебувало 65 пацієнтів у віці (58,7±8,9) року після аортокоронарного шун-тування, які госпіталізовані на відновлювальне лікування у різні терміни. Пацієнтів першої групи (17 осіб) прийнято на реабі-літацію через 7 діб після операційного втручання, пацієнтів другої групи (48 осіб) -1-2 місяці після операції. алгоритм до-слідження (до і після лікування) включав повне клінічне спостереження за об'єктивним і суб'єктивним станом пацієнтів, лабо-раторну діагностику (біохімічний аналіз крові, ліпідограма, цукор крові, інсулін, індекс НОМа, лептин) та інструментальні методи дослідження (еКГ, УЗД серця, холтерівське моніторування еКГ, вимірювання артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, шестихвилинний тест (Тшх)). Для оцінки психологічного стану використовували шкалу hads та шкалу тривожнос-ті спілбергера, якість життя оцінювали за шкалою sF-36. Курс відновлювального лікування (Вл) включав: режим рухової ак-тивності щаднотренувальний, клімато-, дієто-, фізіо-(магнітолазеротерапія), бальнеотерапію ("сухі" вуглекислі ванни) та лФК. Курс лікування склав 21 день. Результати досліджень та їх обговорення. Після курсу відновлювального лікування ми спостерігали зменшення тривоги на 27,4 % в першій групі та на 25,6 % в другій, депресії -на 25,3 та 21,7 % у першій та другій групах відповідно; зниження реактивної тривожності в обох групах на 31,8 та 26,4 % (р≤0,05), а також суттєве підвищення відстані, яку може пройти хворий за 6 хв в обох групах на 18,3 та 10,5 % відповідно, підвищення толерантності до фізичного навантаження -на 43,1 та 35,0 % (р≤0,05) та показників якості життя. Висновки. ранній початок реабілітації сприяє відновленню психоемоційного стану, підвищенню фізичної працездатності, що дозволить закріпити ефект хірургічного та медикаментозного лікування, отриманого на стаціонарному етапі, адаптувати хво-рого до майбутніх побутових навантажень, соціального спілкування, трудової діяльності.Ключові слова: відновлювальне лікування; ішемічна хвороба серця; хірургічна реваскуляризація міокарда; етапність; якість життя.