До Проблеми Формування Індивідуального Стилю Управління Закладом Освіти

Abstract

кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та освітнього менеджменту, директор Центру дистанційного навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Галина Ткачук, доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри інформатики і інформаційно-комунікаційних технологій Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини ДО ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СТИЛЮ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ У статті досліджено проблему формування індивідуального стилю у майбутнього керівника освітнього закладу. Визначено, що важливим для успішної діяльності закладу вищої освіти є особистість керівника, який готовий до інновацій, креативності та зможе впроваджувати всі ті зміни, що висуває сучасне суспільство. Автори проаналізували освітньо-професійну програму підготовки менеджера освіти "Управління навчальним закладом" спеціальності "073 Менеджмент, галузь знань: 07 Управління та адміністрування" і виявили, що найбільше сприяють формуванню індивідуального стилю управління дисципліни гуманітарної підготовки. З метою виявлення орієнтовного стилю управління майбутніми менеджерами освіти було проведено опитування серед студентів-магістрантів, які навчаються за відповідною освітньо-професійною програмою, і директорів-практиків закладів середньої освіти. Порівняння результатів опитування дало змогу виявити велику різницю у сформованості індивідуальних стилів управління між майбутніми менеджерами та діючими директорами шкіл. Результати дослідження також підтвердили думку, що у процесі управління неможливо керуватись лише одним стилем, а необхідно застосовувати їх поєднання. Ключові слова: управління закладом освіти; освіта; управлінська діяльність; керівник закладу освіти; стиль управлінської діяльності; менеджер освіти. Рис. 2. Літ. 5.

Використання Системи Підтримки Прийняття Рішень Для Організації Гуманітарної Логистики

“…Використання алгоритмів маршрутизації для оптимізації маршрутів волонтерів. Для оптимізації маршрутів у відповідності "Природні обчислення" використовуються генетичні алгоритми, які враховують принципи природних механізмів прийняття рішень [6,7]. Генетичні алгоритми дозволяють швидко генерувати рішення для задачі маршрутизації, уникаючи повного перебору та значно зменшуючи часові витрати.…”