Екологічні Детермінанти Стану Стоматологічного Здоров’я Дитячого Населення Українського Придунав’я

Abstract

Загальновідомо, що стоматологічне здоров'я дітей визначає здоров'я дорослих, і є інтегральним показником загального благополуччя суспільства. Світовий досвід свідчить, що за умов застосування сучасних технологій первинної та вторинної профілактики поширеність багатьох стоматологічних захворювань може бути суттєво зменшена.
 Мета дослідження – визначити екологічні детермінанти стану стоматологічного здоров’я дитячого населення Українського Придунав’я (на прикладі Ізмаїльського району).
 Матеріали і методи. Дослідження виконано на базі відділу дитячої стоматології ДУ «Інститут стоматології НАМН України» протягом 2017–2019 рр. Було обстежено 300 дітей обох статей у віці 7; 12 та 15 років, які проживали у населених пунктах Ізмаїльського району. Проведено аналіз рівня еколого-гігієнічної безпеки у місцях проживання обстежених.
 Результати досліджень та їх обговорення. Показано, що упродовж останніх 10 років зберігається тенденція до зростання частоти карієсу та гінгівітів серед дітей препубертатного віку та підлітків. Серед 6-річних дітей відзначалися більш високі рівні поширеності карієсу та патології пародонта серед хлопців – КПВз – (0,23±0,1) бала, КПВп – (0,23±0,1), РМА – (87,4±4,9) %. Більш яскравими виглядають ці відмінності щодо стану зубів змінного прикусу: в дівчаток КПз – (3,8±1,0), у хлопців – (4,8±0,3) бала, КПп – відповідно (2,8±0,2) й (5,7±0,3) бала. Подібна картина спостерігається й у підлітків 12 років. У хлопців цього віку показник КПВз склав (2,6±0,3), а у дівчат – (1,8±0,2) бала, КПВп – відповідно (3,2±0,3) та (2,1±0,2) бала. Щодо показника РМА, то він серед дівчат складав (98,9±1,0) %, а серед хлопців – (104,3±1,8) %. З віком гендерні відмінності нівелювалися. Потребує пояснення, чому у дівчат-підлітків рівень КПВз сягав (4,5±0,3) року, а у хлопців – лише (2,0±0,2) року. Щодо КПВп, то цей показник склав у 15-річних дівчат – (2,2±0,2) року, а в хлопців – (5,3±0,4) (p<0,01). Поширення гінгівіту було більшим серед хлопців – (103,0±2,7) % (проти (17,3±0,9) % у дівчат). Питні води неоптимального мінерального складу споживали 41,7 % осіб, високий вміст рафінованих вуглеводів був притаманний раціонам 63,0 % обстежених дітей.
 Висновки. До екологічних детермінант стану стоматологічного здоров’я дитячого населення Українського Придунав’я належать вживання фізіологічно неоптимальних питних вод та переважання у раціоні харчування рафінованих вуглеводів. Несприятливий вплив екологічних чинників на стоматологічне здоров'я дитячого населення посилюється з віком.