У статті представлено результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження особливостей життєстійкості студентів майбутніх психологів та її складових, а також особистісної та ситуативної тривожності у період війни в Україні.
Метою дослідження є визначення показників життєстійкості і тривожності студентів майбутніх психологів різних курсів навчання у період введення воєнного стану.
Наукова новизна. Проведене емпіричне дослідження дозволило констатувати, що у студентів майбутніх психологів 1-3 курсу переважає низький рівень, а студентів 4-6 курсу – високий рівень стресостійкості. Виявлено, що у студентів 1-3 курсу переважає життєстійкість у стані конфлікту, а у студентів 4-6 курсу – життєстійкість у стані стресу. Констатовано, що студенти майбутні психологи 1-3 курсу в більшій мірі схильні переживати безпричинну тривогу, а студенти 4-6 курсу - лише в критичних ситуаціях і ситуаціях загрози.
Емпірично встановлено, що у студентів майбутніх психологів усіх курсів домінує високий рівень ситуативної тривожності, що пов’язано із постійним відчуттям небезпеки під час війни. У студентів 1-3 курсу виявлено середній рівень, а у студентів 4-6 курсу – низький рівень особистісної тривожності, що є позитивним фактом, який вказує на те, що тривожність не закріпилася як особистісна властивість і є лише тимчасовим станом.
Висновки. Аналіз особливостей життєстійкості і тривожності студентів-психологів різних курсів навчання у період воєнного стану дозволяє констатувати, що є необхідність здійснення психологічної підтримки і супроводу студентів майбутніх психологів, що зумовлює необхідність розробки такої інтерактивної програми, спрямованої на укріплення особистісних ресурсів і розвиток стресостійкості.
Ключові слова:стресостійкість,життєстійкість,особистісна та ситуативна тривожність, студенти.