Захворюваність Та Особливості Реабілітації Хворих На Ревматоїдний Артрит В Умовах Сьогодення

Abstract

РЕЗЮМЕ. Ревматоїдний артрит (РА) – найпоширеніша форма запального захворювання суглобів, яка спостерігається у 1 % населення земної кулі. Віковий пік хвороби припадає на п’яте десятиліття (для жінок – у середньому близько 41 року, для чоловіків – близько 45 років). Жінки хворіють на ревматоїдний артрит у 2–4 рази частіше. Співвідношення жінок і чоловіків становить у середньому 3:1. Згідно з міжнародними даними, виживання пацієнтів із РА, які не досягають клініко-лабораторної ремісії, можна порівняти з виживанням при таких тяжких захворюваннях як цукровий діабет, гостре порушення мозкового кровообігу, ішемічна хвороба серця. Порівняно з особами тієї ж статі й віку, що не страждають на РА, смертність у пацієнтів з цією патологією вища у 2,5 раза, а в цілому з різних причин РА скорочує тривалість життя пацієнтів на 5–10 років. Це захворювання є не лише великою медичною проблемою через прогресуючий характер, непередбачуваність та недостатню ефективність лікування, а й має велике соціальне значення через високу частоту втрати працездатності та зростання інвалідності.
 Окрім того, РА дуже впливає на повсякденне життя пацієнтів, оскільки непередбачуване прогресування хвороби викликає у хворих страх перед майбутнім. Хворі на РА занепокоєні з приводу зростання обмеження рухливості та побічних ефектів лікування. У них з’являється страх втрати можливості обслуговувати себе, що змінює самосвідомість і негативно впливає на всі сфери життя таких пацієнтів: роботу, дозвілля, оточення, поведінку, сімейні стосунки, сексуальну активність.
 Тому для ефективного лікування та реабілітації таких хворих доцільно створити команду фахівців (лікуючий лікар, фармаколог, психолог, дієтолог, фізичний терапевт і ерготерапевт), які будуть супроводжувати хворого на всіх етапах лікування (у стаціонарі, санаторії та у домашніх умовах).

Morphological changes in the tissues of the knee joints of rats in carrageenan-induced experimental arthritis

“…The available literature allows us to conclude that most studies are devoted to the study of the peculiarities of rheumatoid arthritis [4,16,19]. A large number of works are devoted to post-traumatic arthritis [6,8,21].…”

Comprehensive analysis of pain syndrome in patients with rheumatoid arthritis

“…У цілому ревматоїдний артрит скорочує тривалість життя пацієнтів на 5-10 років. Уже на ранній стадії захворювання протягом перших трьох років пацієнти з ревматоїдним артритом можуть втратити працездатність, що стає їхньою пожиттєвою проблемою від початку захворювання [8].…”

“…На цьому етапі поряд з медикаментозною терапією у відновному лікуванні хворих на ревматоїдний артрит важливу роль відведено засобам фізичної реабілітації/терапії [2,6,7,8,9].…”

Influence of physical rehabilitation on the quality of life in patients with rheumatoid arthritis

“…У такому випадку лише своєчасне втручання мультидисциплінарної команди фахівців у лікування та реабілітацію хворих на РА, дасть змогу пацієнтам уникнути змін самосвідомості та сприятиме зменшенню кількості негативних наслідків захворювання, які впливають на якість життя хворих на РА [3].Згідно з сучасними підходами до процесу лікування та реабілітації хворих різних патологій, особливо такого складного системного захворювання, як ревматоїдний артрит, у веденні пацієнта повинні одночасно брати участь фахівці різної спеціалізації, оскільки лише спільними зусиллями мультидисциплінарної команди, яку представляють окрім лікуючого лікаря ще психолог, фармаколог, дієтолог, фізичний терапевт та ерготерапевт, можливо створити індивідуальну програму лікування та реабілітації хворих. Починаючи з першого етапу лікування та реабілітації, який проводиться ще у клініці, а відтак на наступних етапах, які відбуваються у санаторно-курортних умовах та вдома, можна полегшити симптоматику, продовжити період ремісії у хворих на РА, зберегти працездатність, запобігти змінам особистості таких пацієнтів та покращити їхній побут і повсякденне життя [4].Водночас за умов складності забезпечення в повній мірі такого підходу до лікування хворих на ревматоїдний артрит, ми поставили за мету використати фізичні навантаження (ФН) не лише як фактор підвищення рівня фізичних кондицій організму, але й як, відомий з літератури, фактор впливу ФН на емоційний та психологічний стан організму людини, на підвищення рівня самосприйняття та самооцінки [5], що мало б сприяти поліпшенню якості життя таких хворих. Experimental and clinical physiology and biochemistry, ECPB 2019, 4(88): 45-52. https://doi.org/…”

“…Згідно з сучасними підходами до процесу лікування та реабілітації хворих різних патологій, особливо такого складного системного захворювання, як ревматоїдний артрит, у веденні пацієнта повинні одночасно брати участь фахівці різної спеціалізації, оскільки лише спільними зусиллями мультидисциплінарної команди, яку представляють окрім лікуючого лікаря ще психолог, фармаколог, дієтолог, фізичний терапевт та ерготерапевт, можливо створити індивідуальну програму лікування та реабілітації хворих. Починаючи з першого етапу лікування та реабілітації, який проводиться ще у клініці, а відтак на наступних етапах, які відбуваються у санаторно-курортних умовах та вдома, можна полегшити симптоматику, продовжити період ремісії у хворих на РА, зберегти працездатність, запобігти змінам особистості таких пацієнтів та покращити їхній побут і повсякденне життя [4].…”