Зміст Та Організаційні Засади Практичної Підготовки Майбутніх Педагогів У Закладах Вищої Педагогічної Освіти України: Результати Моніторингового Дослідження

Abstract

У статті представлено аналіз змісту й організаційних засад проведення практик на різних освітніх рівнях у 2016-2022 рр. (бакалаврському, магістерському, докторському) на основі визначених критеріїв (мета практичної підготовки; зміст проведення практик; методичні засади; особливості організації практик) та окреслено можливості якісних змін у практичній підготовці педагогів. Дослідницький пошук відбувався науковцями відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України у межах наукового дослідження «Обґрунтування змісту і методики проведення практики у закладах вищої педагогічної освіти» (РK 0120U100228, 2020 – 2022 рр.). Акцентовано увагу на тому, що основним викликом проведення різних видів практик у закладах вищої педагогічної освіти є суперечність, зумовлена наявністю змін у педагогічній освіті, задекларованих законодавчо-нормативними документами та реальною неефективністю практичної підготовки (відсутність належного фінансування, дискретність педагогічного партнерства, недостатність ресурсів для проведення практик в умовах змішаного і дистанційного навчання тощо). Схарактеризовано види, зміст, особливості організації практик у закладах вищої педагогічної освіти. На бакалаврському освітньому рівні у закладах вищої педагогічної освіти освітньо-професійними програмами передбачено проведення 3 основних видів практики (педагогічна, виробнича, виховна).
 Залежно від спеціальності також проводяться навчальні практики з урахуванням специфіки педагогічного фаху (їх різноманітність, особливості визначаються на основі автономії закладу, спрямованості на формування необхідних предметних результатів навчання, компетентностей). На магістерському освітньому рівні найчастіше проводять асистентську або виробничу практику у закладах вищої освіти, виробничу практику у ЗЗСО, позашкільних, спеціалізованих закладах освіти, науково-дослідну практику, що відповідає специфіці підготовки викладачів, що мають бути готовими успішної викладацької і дослідницької діяльності у вищій школі. На докторському освітньому рівні найчастіше організовується асистентська виробнича і асистентська педагогічна практики, спостерігається часто проведення науково-викладацької практики на базі закладу вищої педагогічної освіти, де реалізується освітньо-наукова програма. Зіставлення співвідношення теоретичної і практичної підготовки майбутніх педагогів у закладах вищої педагогічної освіти засвідчило тенденцію до збільшення або стабільності кредитів на практику, що становить орієнтовно на бакалаврському освітньому рівні 44%, на магістерському освітньому рівні – 25%, на докторському освітньому рівні – 26%. Викладено пропозиції щодо удосконалення змісту і методичних засад проведення практик у закладах вищої педагогічної освіти у процесі підготовки учителів-бакалаврів, викладачів-магістрів, майбутніх докторів філософії на різних рівнях (законодавчо-нормативному, управлінському, організаційному).