The article describes the state of conducting various types of practice in higher education institutions based on the results of a survey of teachers, practice managers. The results of the survey of teachers, practice managers showed that teachers are aware of the need to implement qualitative changes in the conduct of practice, including the creation of high-quality scientific and methodological support for the conduct of practice; the establishment of a stable relationship with educational institutions; the need to develop virtual resources for the organization of practice; the use of practice results in the research work, in the creation of a database; the structuring of the content of practice on the interdisciplinary basis; the establishment of an effective partnership between the management of institutions of higher pedagogical or professional pre-higher education, educational institutions, and other stakeholders; the expediency of interaction with scientific institutions while improving the process of conducting practice at various levels; the need for decent payment for managing the practice, etc. We outlined the current challenges in organizing practical training of future teachers at bachelor's, master's and doctoral educational levels, including the need to preserve the traditions of conducting various types of practice formed in the institutions of higher or professional pre-higher education; ensuring the use of interactive forms, methods, technologies to form appropriate professional competencies within the practice; the expediency of establishing a partnership with educational institutions, organizations, branches; the need to use remote forms of organizing practice, which is especially important in the context of a pandemic (Google Moodle programs, Microsoft Classroom, Teams, Zoom, Hangouts, and Skype communication platforms); ensuring the pragmatism of the organization of various types of practice, which is focusing on the collection and systematization of empirical material for writing qualification papers, on mastering the real «tools» of future professional activities.

Анотація. Проаналізовано досвід культуротворчої діяльності музеїв України і Польщі, розкрито значення феномену музейної культури для особистісного, національного, громадянського виховання. Наголошено, що головним завданням сучасної освіти є збереження, посилення культуротворчої ролі і місії музеїв, які в умовах «культуро-індустрії» та ринку стають носіями наукових просвітницько-культурних благ. Зазначено, що у сучасних умовах посилено суспільну вагомість музеїв як соціокультурної інституції, що стала передусім місцем, де осмислюється культурна спадщина, локацією історичних уроків для сучасного і майбутнього, гуманітарним, науковим, економічним ресурсом для розвитку суспільства. Проаналізовано роль держави у розвитку польської культури та національної музейної політики. Акцентовано увагу на тому, що освіта в умовах реформування змісту навчальних планів, програм, підручників має враховувати невикористовувані можливості музейних закладів з метою посилення їх просвітницької, освітньо-виховної ролі, підвищення взаємодії музейної та освітньої культур.

У повідомленні висвітлено проблематику проведення ХІХ Міжнародних педагогічно-мистецьких читань пам’яті професора О.П. Рудницької «Неперервна педагогічна освіта в Україні і зарубіжжі: досвід, інновації, тенденції» (1 грудня 2021 р., м. Київ), організація яких спрямована на утвердження партнерської взаємодії закладів освіти і наукових інституцій у здійсненні реформування мистецької і педагогічної освіти, вшанування пам’яті знакових для української освіти постатей, величних у продукуванні інноваційних науково-дослідницьких ідей особистостей. Акцентовано увагу на науковій спадщині Оксани Петрівни Рудницької (1946-2002 рр.), доктора педагогічних наук, професора, яка стала одним із фундаторів мистецької освіти в Україні, обґрунтувала методологічні, теоретичні основи мистецької педагогіки. Представлено досягнення відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України у збереженні наукової спадщини О.П. Рудницької; окреслено перспективи популяризації ідей дослідниці в сучасному науково-освітньому просторі.

У статті представлено досвід проведення регіонального експерименту з проблеми «Технології професійного розвитку педагога в умовах неформальної освіти» (2022-2024 рр.) у Чернівецькій області в умовах воєнних реалій. Акцентовано увагу на необхідності партнерської взаємодії закладів освіти і наукових інституцій з метою забезпечення неперервності професійного розвитку педагогів, що є сучасним трендом, зумовленим постійними змінами в освітній сфері, удосконаленням ефективності педагогічної діяльності шляхом продукування інновацій, спрямованістю на саморозвиток у професійному середовищі на основі використання потенціалу формальної і неформальної освіти. Саме професійне партнерство дозволяє комунікувати, імплементувати науково-методичні інновації з метою професійного розвитку педагогів в умовах неформальної освіти на регіональному рівні. Ініціаторами проведення експерименту виступили: Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, Департамент освіти і науки Чернівецької обласної державної адміністрації, Кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття», Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, Педагогічний фаховий коледж Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Чернівецький ліцей №10, Кам’янський ліцей Кам’янської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області. Реалізація важливої ініціативи пов’язана з сучасною тенденцією педагогічної освіти – здійснення інноваційних змін у напрямі неперервного професійного розвитку вчителя-практика, який має бути здатний до постійного самовдосконалення в умовах формальної, неформальної та інформальної освіти. Тому метою експериментальної роботи є здійснення діагностики стану використання інноваційних технологій педагогами-практиками, а також апробація технологій професійного розвитку педагогів в умовах неформальної освіти, виявлення педагогічних умов впровадження авторських технологій у межах співпраці з закладами освіти Чернівецької області. Представлено результати проведення вебінарів, майстер-класів з проблеми технології професійного розвитку педагога в умовах неформальної освіти за лютий – травень 2022 рр. та на основі прогностичного методу визначено перспективи подальшої взаємодії закладів освіти Чернівецької області й Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України з урахуванням тенденцій євроінтеграції, оновлення змісту освіти через поглиблене вивчення культурно-мистецької спадщини тощо.

У статті представлено аналіз змісту й організаційних засад проведення практик на різних освітніх рівнях у 2016-2022 рр. (бакалаврському, магістерському, докторському) на основі визначених критеріїв (мета практичної підготовки; зміст проведення практик; методичні засади; особливості організації практик) та окреслено можливості якісних змін у практичній підготовці педагогів. Дослідницький пошук відбувався науковцями відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України у межах наукового дослідження «Обґрунтування змісту і методики проведення практики у закладах вищої педагогічної освіти» (РK 0120U100228, 2020 – 2022 рр.). Акцентовано увагу на тому, що основним викликом проведення різних видів практик у закладах вищої педагогічної освіти є суперечність, зумовлена наявністю змін у педагогічній освіті, задекларованих законодавчо-нормативними документами та реальною неефективністю практичної підготовки (відсутність належного фінансування, дискретність педагогічного партнерства, недостатність ресурсів для проведення практик в умовах змішаного і дистанційного навчання тощо). Схарактеризовано види, зміст, особливості організації практик у закладах вищої педагогічної освіти. На бакалаврському освітньому рівні у закладах вищої педагогічної освіти освітньо-професійними програмами передбачено проведення 3 основних видів практики (педагогічна, виробнича, виховна). Залежно від спеціальності також проводяться навчальні практики з урахуванням специфіки педагогічного фаху (їх різноманітність, особливості визначаються на основі автономії закладу, спрямованості на формування необхідних предметних результатів навчання, компетентностей). На магістерському освітньому рівні найчастіше проводять асистентську або виробничу практику у закладах вищої освіти, виробничу практику у ЗЗСО, позашкільних, спеціалізованих закладах освіти, науково-дослідну практику, що відповідає специфіці підготовки викладачів, що мають бути готовими успішної викладацької і дослідницької діяльності у вищій школі. На докторському освітньому рівні найчастіше організовується асистентська виробнича і асистентська педагогічна практики, спостерігається часто проведення науково-викладацької практики на базі закладу вищої педагогічної освіти, де реалізується освітньо-наукова програма. Зіставлення співвідношення теоретичної і практичної підготовки майбутніх педагогів у закладах вищої педагогічної освіти засвідчило тенденцію до збільшення або стабільності кредитів на практику, що становить орієнтовно на бакалаврському освітньому рівні 44%, на магістерському освітньому рівні – 25%, на докторському освітньому рівні – 26%. Викладено пропозиції щодо удосконалення змісту і методичних засад проведення практик у закладах вищої педагогічної освіти у процесі підготовки учителів-бакалаврів, викладачів-магістрів, майбутніх докторів філософії на різних рівнях (законодавчо-нормативному, управлінському, організаційному).