Клініко-Функціональні Та Психоемоційні Закономірності Перебігу Постійної Й Пароксизмальної Форми Фібриляції Передсердь

Abstract

Метою дослідження є аналіз динаміки клініко-функціональних та психоемоційних показників у хворих із постійною і пароксизмальною формою фібриляції передсердь. Матеріали та методи. У дослідження залучно 64 хворих із постійною і пароксизмальною формою фібриляції передсердь (ФП), поділених на підгрупи, залежно від методу лікування. Для оцінки перебігу ФП проводили інструментальні і психометричні методи дослідження стану серцево-судинної системи. Результати. Встановлено, що додавання анксіолітичного препарату до стандарту лікування у хворих із постійною формою ФП інтенсивніше усуває прояви прискореного серцебиття, задишки в спокої, виражену втому, пітливість. Крім того, виявлено позитивний ефект лікування на електрокардіографічні та ехокардіографічні параметри серця, що підтверджено статистично. У процесі лікування бальний показник стресу і депресивної симптоматики достовірно знижувався в обох групах хворих. Схожа тенденція спостерігалася у хворих із пароксизмальною формою ФП із достовірною різницею показників до лікування, після лікування і через 1,5 місяця. Висновок. Таким чином, додаткове призначення анксіолітичного засобу у хворих із постійною і пароксизмальною формою ФП сприяло зниженню показників клінічної симптоматики ФП, регресу гіпертрофії лівого шлуночка, покращувало процеси внутрішньошлуночкової провідності, а також збільшувало фракцію викиду лівого шлуночка, сприяло інтенсивному бальному зниженню рівня стресу (p2<0,001) та його редукції з високого до низького рівня, а також бальному зниженню показників депресії (p2<0,001).