Механізми Розвитку Адреналінового Пошкодження Міокарда У Щурів З Різною Руховою Активністю

Abstract

Вступ. Однією з причин розвитку серцево-судинної патології є стреси, при яких виділяється надмірна кількість катехоламінів, що спричинюють розвиток патології.
 Мета дослідження – оцінити розвиток оксидативного стресу в гомогенаті серця щурів-самців з різною руховою активністю при адреналіновому пошкодженні міокарда.
 Методи дослідження. Досліди виконано на безпородних щурах масою 180–220 г. Відбір тварин за руховою активністю здійснювали методом “відкрите поле”. Забій тварин проводили через 1 і 24 год після ін’єкції адреналіну, визначали вміст дієнових кон’югатів (ДК), ТБК-активних продуктів (ТБК-ап), окисномодифікованих протеїнів (ОМП), супероксиддисмутазну (СОД) і каталазну (Кат) активність. Проводили морфологічне дослідження міокарда у препаратах, забарвлених за Гейденгайном.
 Результати й обговорення. У контролі у високоактивних самців, порівняно з низькоактивними, переважали продукти пероксидного окиснення ліпідів (ДК, ТБК-ап) і ОМП, також вищою була СОД і Кат активність. На початку розвитку адреналінового пошкодження міокарда в усіх тварин зріс вміст ДК, ТБК-ап, ОМП, причому він залишався більшим у високоактивних щурів. Зростала активність антиоксидантів. Причому різниці в CОД активності між двома групами тварин не спостерігали, а Кат активність була вищою у низькоактивних самців. Кількість некрозів виявилася більшою у щурів з високою руховою активністю. Через 24 год після введення адреналіну відмічено подальше зростання вмісту ДК, ТБК-ап, ОМП порівняно з контролем і попереднім терміном дослідження. Також відзначено зменшення антиоксидантної активності, що не відрізнялося від показників контрольних тварин, але тільки у самців з низькою руховою активністю. У щурів з низькою руховою активністю активність антиоксидантів перевищувала значення контролю, а також була більшою, ніж через годину після введення адреналіну, та вищою, ніж у тварин з високою руховою активністю. Зміни показників, що вказували на розвиток пошкодження, були достовірно більшими у тварин з високою руховою активністю.
 Висновки. Розвиток адреналінового пошкодження серця залежить від рухової активності тварин. Більш виражену різницю відмічали протягом усього експерименту. Вища активність антиоксидантів запобігає значному пошкодженню міокарда.