Моделювання Професійно-Орієнтованих Завдань Засобами Інноваційних Форм Підготовки Майбутнього Вчителя Музичного Мистецтва

Abstract

Метою статті є висвітлення впливу інноваційних форм на підготовку майбутнього вчителя музичного мистецтва в процесі навчання в магістратурі. В контексті дослідження були використані методи: теоретичного аналізу мистецтвознавчої, методичної та педагогічної літератури; моделювання змісту музичної освіти та інші. Аналіз типу педагогічного мислення є базовим для студентів-магістрантів й охоплює оперативне мислення через жваве сприйняття найкращих методичних рішень, відходження від звичних стереотипів професійної діяльності через гнучке мислення, творче експериментування та новаторство, урахування можливостей моделювання сучасного уроку та передбачуваних результатів тощо.У ході дослідження було теоретично обґрунтовано значущість професійно-орієнтованих завдань в контексті вирішення питань професійної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах здобуття другого освітнього рівня вищої освіти. Визначено, що проектування освітніх програм для студентів за спеціальністю 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) орієнтує здобувачів другого магістерського рівня на формування особливого типу поліфонічного мислення. Доведено, що такий тип мислення є пріоритетним для вирішення професійно-орієнтованих завдань на заняттях «Методика викладання дисциплін кваліфікації», «Практикум за кваліфікацією», «Методика викладання інтегрованого курсу мистецтва в ЗОШ». Виділено етапність моделювання професійно-орієнтованих завдань: попередній етап впливає на хід наступного (метод перспективи та ретроспективи); вирішення складних ситуацій (метод емпатії, співпереживання); обов’язкова спільна діяльність учасників (метод комунікативного пошуку); опис психолого-педагогічної ситуації (метод конструювання змісту компонентів музичної освіти, кейс-метод) та об’єкта ігрового імітаційного моделювання (метод спостереження); контроль ігрового часу (метод фіксації); заздалегідь розроблена система аналізу та оцінок (метод рефлексії); особливості сприймання та аналізу мистецьких явищ (метод художньо-творчого аналізу); елементи художньо-творчого змагання (метод творчого діалогу).