Морфологічна Модель Управління Комунікаціями В Освітніх Проектах

Abstract

Стаття присвячена вирішенню проблеми підвищення ефективності управління комунікаціями в освітніх проектах методами системного аналізу. Автором розроблена морфологічна модель управління комунікаціями в освітніх проектах, яка дозволяє сформувати метод управління комунікаціями між зацікавленими сторонами проекту. На основі аналізу основних підсистем процесу комунікації сформована загальна система комунікацій проекту, включаючи підсистеми «люди», «інформація» і «техніка», які є головними в ланцюзі здійснення комунікаційного зв'язку у внутрішньому та зовнішньому середовищі проекту. Ці підсистеми пов'язані між собою і дозволяють з більшою ефективністю використовувати робочий час і зменшити кількість конфліктів і ризиків. Для підвищення ефективності управління комунікаціями запропоновано використовувати метод морфологічного аналізу, як один з ефективних інструментів системного аналізу. Морфологічний аналіз дозволяє здійснити декомпозицію проблеми на відносно незалежні частини, а потім здійснити пошук усіх можливих рішень для практичної реалізації кожної з частин. Результатом морфологічного аналізу є морфологічна матриця управління комунікаціями для освітнього проекту, в яку включені такі елементи підсистем процесів комунікації як документи, засоби зв'язку, переговори, зустрічі, наради і обговорення. Кожен елемент процесу управління комунікаціями представлений у вигляді множин, що характеризують цей елемент. Аналіз морфологічної матриці дозволив сформувати морфологічні моделі для управління комунікаціями в освітніх проектах для задоволення вимог зацікавлених сторін проекту. Запропоновано модель взаємодії процесів комунікацій в освітньому проекті, яка характеризує взаємодію основних видів комунікаційних процесів і елементи системи обміну інформацією між учасниками та зацікавленими сторонами.

Modern models and methods of project management in higher education institutions

“…Оцінювання діяльності в освітніх закладах займаються: С. Д. Бушуєв, М. І. Цюцюра, О. В. Криворучко [3], І. І. Оберемок [11], А. Ю. Борзенко-Мірошніченко [8]. Питання формування команди проєкту, а також розроблення нових моделей і методів управління людськими ресурсами вивчають вітчизняні вчені: І. В. Кононенко [4], О. Б. Данченко [16], Д. І. Бедрій [5], Ю. М. Кузьмінська [7], І. В Дронова [2], В. А. Ткаченко [13]. Аналіз їхніх робіт засвідчує, що формування команди проєкту та управління нею є дуже складною проблемою, яка потребує постійної уваги й удосконалення вже наявних моделей та методів.…”

“…Освітній інноваційний науковий проєкт -інноваційна форма організації освітнього середовища для розроблення та / або впровадження у практику освітньої інновації / інновацій, що дає змогу вирішувати певну проблему в умовах обмежених ресурсів, ризиків та вимог щодо якості, в основі якого лежить спільна діяльність тимчасового колективу спеціалістів в умовах активної взаємодії з оточуючим середовищем [13].…”