Стаття присвячена вирішенню проблеми підвищення ефективності управління комунікаціями в освітніх проектах методами системного аналізу. Автором розроблена морфологічна модель управління комунікаціями в освітніх проектах, яка дозволяє сформувати метод управління комунікаціями між зацікавленими сторонами проекту. На основі аналізу основних підсистем процесу комунікації сформована загальна система комунікацій проекту, включаючи підсистеми «люди», «інформація» і «техніка», які є головними в ланцюзі здійснення комунікаційного зв'язку у внутрішньому та зовнішньому середовищі проекту. Ці підсистеми пов'язані між собою і дозволяють з більшою ефективністю використовувати робочий час і зменшити кількість конфліктів і ризиків. Для підвищення ефективності управління комунікаціями запропоновано використовувати метод морфологічного аналізу, як один з ефективних інструментів системного аналізу. Морфологічний аналіз дозволяє здійснити декомпозицію проблеми на відносно незалежні частини, а потім здійснити пошук усіх можливих рішень для практичної реалізації кожної з частин. Результатом морфологічного аналізу є морфологічна матриця управління комунікаціями для освітнього проекту, в яку включені такі елементи підсистем процесів комунікації як документи, засоби зв'язку, переговори, зустрічі, наради і обговорення. Кожен елемент процесу управління комунікаціями представлений у вигляді множин, що характеризують цей елемент. Аналіз морфологічної матриці дозволив сформувати морфологічні моделі для управління комунікаціями в освітніх проектах для задоволення вимог зацікавлених сторін проекту. Запропоновано модель взаємодії процесів комунікацій в освітньому проекті, яка характеризує взаємодію основних видів комунікаційних процесів і елементи системи обміну інформацією між учасниками та зацікавленими сторонами.

No abstract

The review presents the materials on the use of mobile laboratories, developed in the Russian Federation, in the framework of four main areas: monitoring of territories to identify the circulation of pathogens of natural-focal infectious diseases; monitoring of territories during the exacerbation of the epizootic situation; participation in the elimination of outbreaks of infectious diseases; monitoring of territories to control and predict the epidemiological and epizootiologic situation in preparation for mass events. The tactical and technical characteristics and the procedure for organizing the operation of the mobile laboratory for monitoring and diagnostics mounted on the platform of the KamAZ chassis are considered. A distinctive feature of the laboratory from the existing Russian and foreign counterparts is the availability of the necessary conditions for conducting research using bacteriological analysis, rapid and accelerated diagnostic methods, and performing a full cycle of works – from the preparatory stage to the destruction of infected material. Hightech equipment allows the realization of two research schemes: the first – bacteriological analysis alongside the PCR, which ensures high reliability of the results; the second – conducting the PCR at the first stage, and when identifying genetic markers of the pathogen – performing bacteriological analysis of positive samples in order to isolate the culture of the pathogen and identify it subsequently. The second scheme will reduce the volume of bacteriological studies; make changes in the tactics of epizootiological survey. Tests of the mobile laboratory have demonstrated the effectiveness of its use in the epizootiological examination of natural plague foci, including cross-border ones. Owing to the use of a mobile laboratory in the Gorno-Altaisk high-mountain natural focus of plague, a new epizootic site was identified, located in a remote area, used by the population as a summer pasture for grazing domestic animals. The use of mobile laboratories will strengthen the laboratory base of institutions that monitor particularly dangerous, natural-focal and other dangerous infectious diseases; will help to bring the advanced diagnostic technologies directly to the natural focus, reduce the risk of epidemic complications due to plague and other particularly dangerous infections in cross-border natural foci.

No abstract

В статті запропоновано підхід руху судна на основні оцінювання результатів текучих параметрів руху та аналізу інформації про стан містоположення за допомогою адаптивних систем керування. На ряду з описом технічного рішення системи керування судном висвітлюються позитивні та негативні властивості при побудові адаптивної системи. Також в праці висвітлюється умови роботи адаптивної системи керування судном. Метою даної статті є розглянути можливість побудови адаптивних систем керування судном в складних умовах для забезпечення безпеки судноводіння В статті обґрунтовано схема адаптивної системи керування судном для безпосередньої експлуатації в умовах тривалого морського плавання та інтенсивної роботи. Особливістю запропонованої схеми є ведення моделі руху судна та блоків оцінювання і адаптації до зовнішніх впливів для визначення та ведення поправки. Ключові слова: автоматизована система керування, адаптивна система, керування судном, безпека судноводіння