Мотиваційні Чинники Особистісного Зростання Викладачів

Abstract

Метою статті є дослідження мотиваційних чинників особистісного зростання викладачів. У даній статті ми реалізували такі завдання: на підставі аналізу закордонної та вітчизняної літератури ми виокремили чинники мотивації особистісного зростання, провели та обґрунтували результати кластерного аналізу чинників мотивації особистісного зростання викладачів педагогічних коледжів.
 Процедура дослідження. У дослідженні взяли участь 290 викладачів педагогічних коледжів з різних регіонів України.
 Для дослідження мотивації особистісного зростання викладачів закладів фахової передвищої освіти було використано опитувальник «Комплексна самооцінка особистісного зростання» (Андрєєв, 2013). Відповідно до цього опитувальника було визначено 1) показники мотивації: самовідношення, рефлексія, оригінальність, відповідальність, відкритість особистості новим ідеям, новому досвіду, готовність ризикувати, помилятись, відмовлятись від старих звичок, впевненість в собі, власних силах, самоповага, інтерес до змісту діяльності, позитивне ставлення до педагогічної діяльності, орієнтування в часі, цілісне сприйняття світу, розвиток емоційного інтелекту; 2) чинники мотивації: здатність до саморозвитку, сенситивність (зовнішню афективну сенситивність, внутрішню афективну сенситивність та внутрішню сенсорну афективність), адекватність сприйняття, адекватність самовираження в контакті, якість життя, дбайливість й екологічність, прийняття себе, прийняття інших (толерантності), довільна саморегуляція, творчий стан, якість міжособистісних відносин, інтуїція.
 Одержані результати підлягали математико-статистичному аналізу з використанням комп’ютерної програми SPSS (версія 23,0).
 У результаті кластерного аналізу було виокремлено п’ять кластерів досліджуваних викладачів за рівнями мотивації особистісного зростання (низький, нижчий за середній, середній, вищий за середній, високий) та охарактеризовано кожен з них. 
 Висновки. Майже половина (47,1 %) викладачів закладів фахової передвищої освіти характеризуються недостатнім рівнем мотивації особистісного зростання, що може позначатися негативним чином і на якості освіти здобувачів освіти, і на особистості самих педагогів.