Нейропсихологічні Механізми Розвитку Прокрастинації

Abstract

У статті представлене тлумачення прокрастинації як інтегрального особистісного конструкту, що складається із психосоціальної та біологічної підструктур. Аналіз наукової літератури засвідчив, що переважна більшість науковців зосереджується виключно на дослідженні особистісних властивостей, пов’язаних зі схильністю індивіда до прояву дилаторних форм поведінки. Водночас, автори відзначають, що нейропсихологічні механізми, які складають основу біологічної підструктури вказаного конструкту залишаються недостатньо висвітленими, відтак, мета наукової праці полягає у їх детальному описі. У роботі використані теоретичні методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації наукової літератури й результатів досліджень з проблеми нейропсихологічних основ прокрастинації.
 Біологічна підструктура прокрастинації, згідно з описаними у статті положеннями, функціонує на нейрофізіологічному і психосоматичному рівнях. Перший рівень вказує на наявність взаємозв’язку між проявом досліджуваного параметру та активністю різних ділянок головного мозку. Насамперед, схильність до зволікання пов’язується зі зміною функціональних зв’язків між структурами, що розміщені в ділянці вентромедіальної та дорзолатеральної префронтальної кори, а також між вентромедіальним вузлом та зонами лобних часток кори головного мозку, зокрема нижньою, середньою та верхньою лобними звивинами.
 Психосоматичний рівень відображає наявність взаємозв’язку між схильністю особистості до прокрастинації та її здоров’ям. Зокрема стверджується, що погіршення фізичного самопочуття особистості схильної до зволікання опосередковується двома механізмами: психофізіологічними реакціями зумовленими стресом і поведінковими стратегіями зорієнтованими на збереження здоров’я. З іншого боку, погіршення самопочуття прокрастинатора можливе й внаслідок його схильності відкладати зміну способу життя при усвідомленні наявності шкідливих звичок. Теоретичний аналіз свідчить про необхідність подальшого емпіричного вивчення нейропсихологічних механізмів прокрастинації з метою поглиблення розуміння сутності цього феномену.