Некритичне цитування та відвертий плагіат в історико-тюрмознавчих дослідженнях (Чи запроваджував І Нікейський собор інститут procuratores pauperum?)

Abstract

У статі з’ясовано походження усталеної у тюрмознавчій літературі тези про запровадження Нікейським собором 325 р. інституту procuratores pauperum – осіб, які мали опікуватися бідними та ув’язненими, відвідувати їх, забезпечувати їжею, одягом і виступати поручителями. Встановлено, що уперше її висловив авторитетний прусський тюрмознавець Н. Г. Юліус у роботі 1828 р., ґрунтуючись на одному з приписів «арабських канонів», віднесених у збірках XVI–XVII ст. до настанов Нікейського собору. Приналежність цих канонів до I Вселенського собору була заперечена у кінці XIX ст. Однак це не завадило дослідникам історії в’язничних систем починаючи з кінця XIX ст. і до нині повторювати її у своїх роботах, часто без зазначення джерела.