“Німецька Затишність” Як Риса Національного Характеру: Зіставнолінгвокультурологічний Аналіз.

Abstract

Статтю присвячено встановленню лінгвоспецифіки імені німецького лінгвокультурного концепту GEMÜTLICHKEIT, який ще досі залишається поза увагою лінгвокультурологів. Аналіз об'єктивації цього концепту на основі зразків газетного дискурсу підтверджує певну специфічність, навіть етноунікальність, цього концепту, оскільки останній являє собою цілий фрагмент емоційного світу представників німецького лінгвосоціуму, частину їхньої концептосфери. Цей концепт виявляє численні смислові відтінки, які утворюють неповторну тільки для німецької лінгвокультури конфігурацію, що є причиною неперекладності його імені.Ключові слова: зіставна лінгвокультурологія, лінгвокультурний концепт, лінгвоспецифічність, мовний корпус, затишність.Постановка проблеми. У попередньому номері "Лінгвістичних студій" було запропоновано апробацію методики для визначення лінгвоспецифіки імен лінгвокультурних концептів, яка ґрунтується на перекладацьких процедурах (Mizin, "Nimets'kyy etnounikal'nyy kontsept KUMMERSPECK ta yoho smyslovi korelyaty"). Ця методика є однією з низки методик, які покликані слугувати для підсилення методологічного інструментарію зіставної лінгвокультурології, особливо концептного аналізу, який піддається гострій критиці з боку позитивістів (див., детальніше: Mizin, "Lіngvokul'turnij Koncept ″Kapcі″"). Останні стверджують, що на основі мови не можна відтворити всю «мозаїку» національного характеру певного народу (див., напр.: Pavlova). Я ж переконаний, що саме мова може надати вичерпну інформацію щодо культурної своєрідності мовного етносу та особливостей формування його концептосфери. І зосередитися тут потрібно передусім на етноунікальних vs. культуроспецифічних концептах, об'єктивація яких є не лише невичерпним джерелом інформації про етно-та соціокультурну організацію етносу, але й про зміни у його ціннісних настановах і пріоритетах, які відбуваються нині внаслідок потужних глобалізаційних процесів у світі та Європі зокрема.При цьому етноунікальність vs. культурна специфічність концептів може бути авто-або гетеростереотипно викривленою, що спричинює пошук науковцями специфіки там, де її немає. Відповідно, етноунікальність vs. культурна специфічність будь-якого концепту має бути доведена. Наголошу, що поняття "унікальність" та "специфічність", як і "універсальність", є дещо умовними, оскільки визначити ці параметри повною мірою можна лише в тому випадку, коли існувала б можливість для аналізу об'єктивації того чи іншого концепту в усіх без винятку лінгвокультурах світу. А це, як відомо, практично неможливо. Тому науково виправдано визначати параметри "унікальність" vs. "специфічність" лише для певного культурного ареалу, наприклад, для європейського лінгвокультурного простору.Мета статті. З огляду на викладене вище метою пропонованої статті є встановлення лінгвоспецифіки імені німецького лінгвокультурного концепту GEMÜTLICHKEIT, який ще досі залишається поза увагою лінгвокультурологів. Для аналізу об'єктивації цього концепту залучається "живий" дискурс -газетний підкорпус мовного корпусу DWDS (вибірка найактуальніша -лише за о...