Автори роблять спробу об'єктивно покритикувати ідею опонентів лінгвокультурології про її «методологічну примітивацію», яка, зокрема, включає (1) епігонізм у цій дисципліні, (2) відсутність лінгвокультурологічної методології і (3) просування лінгво-національної ідеї. Виявлено, що «антилінгвокультурологічна» критика не завжди базується на достатній і об'єктивній науковій основі, а також характеризується як сумнівною методологічною правильністю, так і протиріччями.

У статті розглянуто наукову проблему сучасного саморозвитку особистості. Аналіз наукових праць свідчить про те, що головною проблемою в психолого-педагогічній науці є висвітлення сутності, змісту та структури саморозвитку людини, у процесі якого вона набуває можливостей формуватися з урахуванням індивідуальних особливостей. Підвищення саморозвитку особистості можливе за допомогою впровадження компетентнісного підходу, врахування життєвого досвіду та мотиваційно-ціннісних якостей тих, хто навчається. Саморозвиток сучасної особистості набуває особливої значущості у зв’язку з надзвичайно швидким зростанням обсягу знань у світовому просторі, інформатизацією суспільства, необхідністю забезпечення мобільності й професіоналізму майбутніх фахівців; тісно пов'язаний з компетентністю, яку тлумачать як мету, так і результат професійної підготовки у закладах вищої освіти. Її успішність зумовлюється сукупністю сформованих у фахівця компетенцій, що сприяють соціалізації особистості, формуванню в неї світоглядних та науково-професійних поглядів; визначають здатність до самореалізації, саморозвитку та самовдосконалення. Висвітлено проблему саморозвитку педагога професійного навчання (охорони праці) в процесі професійної підготовки. Наголошено, що в умовах сучасності, коли людина активно створює інфосферу, поглиблюючи інноваційні зрушення як у соціумі, так і в індивідуальному житті кожного, забезпечення саморозвитку є пріоритетним завданням вищої освіти, адже особливо важливим в соціальному житті є відповідність професійної діяльності фахівців моральним цінностям та реалізація прагнення до пізнання. Визначено головні аспекти саморозвитку, якими є уміння майбутнього фахівця оцінювати виробничу й ринкову ситуацію, розробляти відповідно до цього програми розвитку виробництва, визначаючи перспективи його подальшого функціонування на ринку; виявляти проблеми в діяльності та розробляти проєкти її інноваційного вдосконалення; бути конструктивним у професійно-особистісному спілкуванні в міжнародному співробітництві, управлінні персоналом, взаємодії та співтворчості з членами колективу, володіти громадськими та моральними якостями. Ключові слова: особистість, професійна освіта, компетентність, діяльність, ефективність.

sound effect of different machines and mechanism (clockwork, car etc.). The fifth group includes: graphic occasionalisms; quasi-nomination; juxtaposition; combinations of different types.Discussion: Ukrainian poetical discourse is characterized by functioning of different types of occasionalisms which have place on all language levelsfrom phonetic to syntactic. Lexical nonce words and phonetic occasionalisms are the most active stylistic units in Ukrainian poetry. In our future researches we will describe correlations of lexical and phonetic nonce words in belletristic literature.

Статтю присвячено встановленню лінгвоспецифіки імені німецького лінгвокультурного концепту GEMÜTLICHKEIT, який ще досі залишається поза увагою лінгвокультурологів. Аналіз об'єктивації цього концепту на основі зразків газетного дискурсу підтверджує певну специфічність, навіть етноунікальність, цього концепту, оскільки останній являє собою цілий фрагмент емоційного світу представників німецького лінгвосоціуму, частину їхньої концептосфери. Цей концепт виявляє численні смислові відтінки, які утворюють неповторну тільки для німецької лінгвокультури конфігурацію, що є причиною неперекладності його імені.Ключові слова: зіставна лінгвокультурологія, лінгвокультурний концепт, лінгвоспецифічність, мовний корпус, затишність.Постановка проблеми. У попередньому номері "Лінгвістичних студій" було запропоновано апробацію методики для визначення лінгвоспецифіки імен лінгвокультурних концептів, яка ґрунтується на перекладацьких процедурах (Mizin, "Nimets'kyy etnounikal'nyy kontsept KUMMERSPECK ta yoho smyslovi korelyaty"). Ця методика є однією з низки методик, які покликані слугувати для підсилення методологічного інструментарію зіставної лінгвокультурології, особливо концептного аналізу, який піддається гострій критиці з боку позитивістів (див., детальніше: Mizin, "Lіngvokul'turnij Koncept ″Kapcі″"). Останні стверджують, що на основі мови не можна відтворити всю «мозаїку» національного характеру певного народу (див., напр.: Pavlova). Я ж переконаний, що саме мова може надати вичерпну інформацію щодо культурної своєрідності мовного етносу та особливостей формування його концептосфери. І зосередитися тут потрібно передусім на етноунікальних vs. культуроспецифічних концептах, об'єктивація яких є не лише невичерпним джерелом інформації про етно-та соціокультурну організацію етносу, але й про зміни у його ціннісних настановах і пріоритетах, які відбуваються нині внаслідок потужних глобалізаційних процесів у світі та Європі зокрема.При цьому етноунікальність vs. культурна специфічність концептів може бути авто-або гетеростереотипно викривленою, що спричинює пошук науковцями специфіки там, де її немає. Відповідно, етноунікальність vs. культурна специфічність будь-якого концепту має бути доведена. Наголошу, що поняття "унікальність" та "специфічність", як і "універсальність", є дещо умовними, оскільки визначити ці параметри повною мірою можна лише в тому випадку, коли існувала б можливість для аналізу об'єктивації того чи іншого концепту в усіх без винятку лінгвокультурах світу. А це, як відомо, практично неможливо. Тому науково виправдано визначати параметри "унікальність" vs. "специфічність" лише для певного культурного ареалу, наприклад, для європейського лінгвокультурного простору.Мета статті. З огляду на викладене вище метою пропонованої статті є встановлення лінгвоспецифіки імені німецького лінгвокультурного концепту GEMÜTLICHKEIT, який ще досі залишається поза увагою лінгвокультурологів. Для аналізу об'єктивації цього концепту залучається "живий" дискурс -газетний підкорпус мовного корпусу DWDS (вибірка найактуальніша -лише за о...