No abstract

Статтю присвячено проблемі інтегрування інформаційно-комунікаційних технологій(ІКТ) та педагогічних технологій в освітньому процесі ЗВО, визначенню інтегрованих освітніхтехнологій, перспективних для вищої школи, а також рекомендаціям щодо реалізації цього процесу.Модернізація освітніх технологій на основі ІКТ відбувається шляхом цілеспрямованогозастосування мобільних персональних комп’ютерів, комунікаторів і телекомунікацій,спеціалізованого обладнання, сучасних девайсів і гаджетів, інтелектуальних систем обробленняінформації. Зміни пов’язані також зі створенням нових технічних засобів навчання і використаннямелектронних способів зберігання інформації та передавання знань і практичних умінь, до якихвідносять електронні підручники і мультимедіа; цифрові бібліотеки й архіви, освітні мережі;інформаційно-пошукові та інформаційно-довідкові системи тощо. При цьому активне інтегруванняІКТ з іншими технологіями спонукає до створення та впровадження у ЗВО інноваційних освітніхтехнологій. Це, передусім, застосування інтелектуальних систем, що передбачають адаптивні,проблемно-евристичні методи пошуку та здобуття знань, які відповідають потребам профілюпідготовки та інтересам студентів. Доцільно широко використовувати системи штучного інтелекту,пов’язані з пошуком, описом, збереженням, накопиченням і передаванням актуальних знань(технології knowledge representation, cognitive modeling, knowledge reasoning, automated reasoning,case-based reasoning), а також пов’язані з одержанням важливої інформації з різних джерел ігенеруванням гіпотез (технології data mining, knowledge extraction, information retrieval, knowledgediscovery, hypothesis generation). Освітня технологія, інтегрована з ІКТ, – це цілеспрямованийкомплекс взаємопов’язаних форм, методів і прийомів навчання та виховання, реалізованих іззастосуванням комп’ютерно орієнтованих і мережевих систем, що забезпечують досягнення мети івиконання завдань педагогічної інновації та досягнення очікуваних результатів професійноїпідготовки. Їх упровадження дає змогу оперативно оновлювати навчальні курси відповідно допотреб формування наукового світогляду майбутніх фахівців.

В данной статье описываются состояние проблемы формирования готовности обучающихся на бакалавриате к проектной деятельности средствами образовательной робототехники, а также решение данной проблемы через реализацию педагогических условий заявленного процесса. Раскрываются структура и содержание образовательной робототехники как педагогического средства организации проектной деятельности будущих бакалавров технического вуза с целью формирования у них готовности к данной деятельности. Описывается процесс реализации каждого педагогического условия в практике технического вуза. Формулируются выводы об эффективности реализации педагогических условий на основании проведенного формирующего эксперимента с обучающимися по системе бакалавриата в экспериментальных и контрольной группах. Статья описывает продолжение эксперимента по исследованию проблемы формирования готовности будущих бакалавров к проектной деятельности. Констатирующий эксперимент показал, что в практике современного вуза будущие бакалавры, даже технических специальностей, остаются не готовы к проектной деятельности. Подавляющее большинство обучающихся на бакалавриате имеют низкий уровень готовности к проектной деятельности. Данные наблюдения побуждают пересмотреть классические подходы к обучению будущих бакалавров и вводить принципиально новые методики формирования готовности к проектной деятельности, реализовывать педагогические условия. Ключевые слова: образовательная робототехника, готовность к проектной деятельности, педагогические условия, роботопроектирование, педагогические средства, педагогический эксперимент.

The entry of a higher school of Ukraine into the European educational space objectively requires a review of established contents, organizational technologies, principles, and the structure of the specialist training system. Reforming education at this stage takes into account the peculiarities of territorial labor markets, the socio-demographic specifics of the labor potential structure, the current situation of jobs, the dynamics of employment in various sectors of the economy in each specific region, the trends of investment activity of market subjects, the modernization of production technologies , the nature of the

У статті розглянуто наукову проблему сучасного саморозвитку особистості. Аналіз наукових праць свідчить про те, що головною проблемою в психолого-педагогічній науці є висвітлення сутності, змісту та структури саморозвитку людини, у процесі якого вона набуває можливостей формуватися з урахуванням індивідуальних особливостей. Підвищення саморозвитку особистості можливе за допомогою впровадження компетентнісного підходу, врахування життєвого досвіду та мотиваційно-ціннісних якостей тих, хто навчається. Саморозвиток сучасної особистості набуває особливої значущості у зв’язку з надзвичайно швидким зростанням обсягу знань у світовому просторі, інформатизацією суспільства, необхідністю забезпечення мобільності й професіоналізму майбутніх фахівців; тісно пов'язаний з компетентністю, яку тлумачать як мету, так і результат професійної підготовки у закладах вищої освіти. Її успішність зумовлюється сукупністю сформованих у фахівця компетенцій, що сприяють соціалізації особистості, формуванню в неї світоглядних та науково-професійних поглядів; визначають здатність до самореалізації, саморозвитку та самовдосконалення. Висвітлено проблему саморозвитку педагога професійного навчання (охорони праці) в процесі професійної підготовки. Наголошено, що в умовах сучасності, коли людина активно створює інфосферу, поглиблюючи інноваційні зрушення як у соціумі, так і в індивідуальному житті кожного, забезпечення саморозвитку є пріоритетним завданням вищої освіти, адже особливо важливим в соціальному житті є відповідність професійної діяльності фахівців моральним цінностям та реалізація прагнення до пізнання. Визначено головні аспекти саморозвитку, якими є уміння майбутнього фахівця оцінювати виробничу й ринкову ситуацію, розробляти відповідно до цього програми розвитку виробництва, визначаючи перспективи його подальшого функціонування на ринку; виявляти проблеми в діяльності та розробляти проєкти її інноваційного вдосконалення; бути конструктивним у професійно-особистісному спілкуванні в міжнародному співробітництві, управлінні персоналом, взаємодії та співтворчості з членами колективу, володіти громадськими та моральними якостями. Ключові слова: особистість, професійна освіта, компетентність, діяльність, ефективність.