Обґрунтування Необхідності Розробки Науково-Методичного Апарату Оцінки Спроможності Лінійних Підрозділів Протидіяти Збройним Провокаціям На Державному Кордоні

Abstract

Стаття присвячена обґрунтуванню того, що країни-агресори, як правило, використовують збройні провокації в прикордонних районах для подальшого розвитку різних сценаріїв, які можуть мати як повномасштабне воєнне, так і політичне продовження. Доведено, що передувати реалізації таким планам буде накопичення розвідданих щодо військових формувань у прикордонних районах “держави-жертви”, уточнення можливостей інфраструктури, можливості сил реагування тощо. Крім зазначених моментів, на думку авторів, країна-агресор буде реалізовувати прикордонні збройні провокації (воєнні, цивільні) або з метою перевірки боєготовності як сил прикриття державного кордону, так і сил реагування (для вивчення часових параметрів, потенційних можливостей сил і засобів тощо), або для розпалу повномасштабного застосування військової сили. Представлено історичні факти, коли держави-агресори розпочинали свої загарбницькі дії на основі провокацій. Акцентовано на тому, що перед початком реалізації будь-якої військової провокації країна-агресор акумулює необхідний військовий потенціал у своїх прикордонних районах або районах, з яких в короткий термін необхідні сили та засоби можуть бути переміщені в заданий район дій. З урахуванням наведеного прикладу щодо кількості зосередження сил і засобів збройних сил Російської Федерації напроти ділянки відповідальності відділу прикордонної служби “Велика Писарівка” Сумського прикордонного загону існує ймовірність проведення противником у районі відповідальності вказаного відділу збройної провокації. З логічних висновків обґрунтовано об’єктивну потребу в розробці науково-методичного апарату оцінки спроможності лінійних підрозділів (ВПС) протидіяти збройним провокаціям на державному кордоні.