У статті обґрунтовано необхідність удосконалення освітньої підготовки персоналу складових сектору безпеки і оборони України, зокрема Державної прикордонної служби України (ДПСУ). Подано результати аналізу та узагальнення актуальних на нинішній час для освіти та військової освіти положень, що мають бути враховані як початкові умови щодо обґрунтування шляхів і способів розв’язання актуальних проблем освітньої підготовки персоналу ДПСУ в контексті трансформації системи військової освіти. Представлено теоретично можливі шляхи вирішення актуальних проблем, а також перспективні моделі освітньої підготовки у навчальних закладах ДПСУ. Установлено, що для визначення шляхів удосконалення освітньої підготовки персоналу ДПСУ необхідно враховувати певні взаємопов’язані чинники: швидкозмінність і швидкоплинність процесів суспільного розвитку; соціально-економічні та соціально-політичні трансформації у суспільстві; процеси глобалізації; швидке збільшення обсягів інформації. Також в основу визначення цих шляхів покладено мету формування нової системи військової освіти в Україні та головні вимоги щодо подальшого її розвитку. З’ясовано, що теоретично можливими шляхами вирішення актуальних проблем трансформації освітньої підготовки персоналу ДПСУ є покращення базової освіти та оптимізація системи післядипломної освіти. Покращення базової освіти передбачає започаткування освітньої підготовки за диференційованою номінальною тематикою лідерських курсів та корегування переліку спеціальностей або освітніх програм. Проведено порівняльний аналіз альтернативних варіантів реалізації освітньої підготовки офіцерів тактичного рівня у відомчому вищому військовому навчальному закладі. Оптимізація системи післядипломної освіти передбачає корегування переліку та змісту наявних курсів підвищення кваліфікації, а також адаптацію повноформатних окремих лідерських курсів для окремих категорій офіцерів ДПСУ. Запропоновано перспективні моделі освітньої підготовки в навчальних закладах ДПСУ та варіанти щодо їх реалізації у відомчому ВВНЗ для різних рівнів освіти та спеціальностей. Моделі сформовано з урахуванням принципів структурної функціональності, диференційованості щодо запровадження механізмів реалізації окремих складових, відповідності державним стандартам освіти (військової освіти). Наведено способи вирішення актуальних проблем удосконалення освітньої підготовки персоналу ДПСУ через призму завдань, які реалізовуватимуться відомчими закладами освіти.

У статті визначено необхідність дослідження проблеми формування професійної культури майбутніх захисників кордону з використанням досвіду професійної підготовки співробітників прикордонної служби США та європейських країн. З’ясовано, що в широкому розумінні професійна культура співробітника прикордонної служби виявляється в ефективному виконанні професійних обов’язків, охоплює категорії професійного обов’язку й етичної поведінки. Важливими складовими професійної культури співробітників Митно-прикордонної служби США та прикордонних відомств країн Європи є професіоналізм, патріотизм, відданість, гордість за свою країну. Великої уваги у цих країнах надають формуванню вірності національним символам, почуття громадянської самосвідомості й професійного обов’язку та лідерства.Охарактеризовано підготовку фахівців для Митно-прикордонної служби США та прикордонних відомств європейських країн, що передбачає створення ефективного навчального середовища для навчання та підвищення кваліфікації співробітників. Окреслено напрями програм базової підготовки для співробітників правоохоронних органів й інструменти, що використовуються для оперативного й ефективного виконання персоналом службових завдань з охорони кордону, а також філософію навчання, що передбачає високі стандарти базової підготовки як фундаменту прикордонної служби.Визначено, що на формування систем професійної підготовки прикордонних служб у різних країнах впливає багато чинників, пов’язаних з особливостями політичної і правової систем, державного устрою, соціально-економічного розвитку, відмінністю історично сформованих традицій, національного характеру і менталітету. Навчальні центри з підготовки співробітників прикордонних відомств використовують комплексний підхід до навчання, звертаючи увагу на формування цінностей та розуміння місії прикордонної служби, набуття професійних умінь і навичок. Професійна підготовка фахівців з охорони кордону, окрім всього, передбачає посилену увагу до гуманітарної освіти, підвищення у співробітників рівня загальної та професійної культури, формування умінь роботи з інформацією та навичок комунікації (інтерв’ю, написання звітів, опитування пасажирів). У методиці навчання великого значення надають практичним заняттям, виконанню ситуативних завдань, діловим іграм, тренінгам.

Від ефективності управління державним кордоном залежать безпека держави, розвиток її економіки та людський потенціал. Розроблення ефективної системи управління державним кордоном сприятиме транскордонному співробітництву, збільшенню доходів державного та місцевих бюджетів, туризму та спрощенню інших форм законного руху осіб, послуг і товарів. Водночас державні кордони повинні бути закриті для всіх видів незаконної діяльності, що загрожують стабільності держави.

Стаття присвячена обґрунтуванню того, що країни-агресори, як правило, використовують збройні провокації в прикордонних районах для подальшого розвитку різних сценаріїв, які можуть мати як повномасштабне воєнне, так і політичне продовження. Доведено, що передувати реалізації таким планам буде накопичення розвідданих щодо військових формувань у прикордонних районах “держави-жертви”, уточнення можливостей інфраструктури, можливості сил реагування тощо. Крім зазначених моментів, на думку авторів, країна-агресор буде реалізовувати прикордонні збройні провокації (воєнні, цивільні) або з метою перевірки боєготовності як сил прикриття державного кордону, так і сил реагування (для вивчення часових параметрів, потенційних можливостей сил і засобів тощо), або для розпалу повномасштабного застосування військової сили. Представлено історичні факти, коли держави-агресори розпочинали свої загарбницькі дії на основі провокацій. Акцентовано на тому, що перед початком реалізації будь-якої військової провокації країна-агресор акумулює необхідний військовий потенціал у своїх прикордонних районах або районах, з яких в короткий термін необхідні сили та засоби можуть бути переміщені в заданий район дій. З урахуванням наведеного прикладу щодо кількості зосередження сил і засобів збройних сил Російської Федерації напроти ділянки відповідальності відділу прикордонної служби “Велика Писарівка” Сумського прикордонного загону існує ймовірність проведення противником у районі відповідальності вказаного відділу збройної провокації. З логічних висновків обґрунтовано об’єктивну потребу в розробці науково-методичного апарату оцінки спроможності лінійних підрозділів (ВПС) протидіяти збройним провокаціям на державному кордоні.

Мета роботи: є дослідження проблемних питань та розробки рекомендацій щодо захисту державного кордону в системі територіальної оборони. Дизайн/Метод/Підхід дослідження: в дослідженні використовується аналітичний метод для визначення адекватного реагування на різного роду провокацій, відпрацьовування сценаріїв з моделюванням завдань та способів їх виконання. Результати дослідження: досліджено проблемні питання діяльності різних відомств щодо виконання завдань захисту державного кордону, на основі чого сформовано пропозиції до удосконалення законодавчих актів. Для вирішення проблеми міжвідомчої взаємодії розроблено загальну методику її організації, що дасть змогу обґрунтувати зміст планувальних документів. Теоретична цінність дослідження: надано рекомендації щодо об’єднання зусиль підрозділів різних відомств із захисту державного кордону, а саме визначено роль і місце підрозділів різних відомств у системі територіальної оборони та на міжвідомчому рівні питання взаємодії під час спільного виконання завдань. Оригінальність / Цінність дослідження: проведений аналіз дозволяє виділити окремі типові риси для обґрунтування адекватних способів протидії. Майбутні дослідження: у подальшому у ході досліджень доцільно розробити методику оцінки спроможностей підрозділів та елементів службового порядку щодо виконання завдань територіальної оборони. Тип статті: аналітичний.