У статті подано результати аналізу системи освітньої підготовки персоналу в Державній прикордонній службі України (ДПСУ), дієвого варіанта реалізації освітньої підготовки у відомчому вищому військовому навчальному закладі, робочих моделей підготовки здобувачів освіти в навчальних закладах ДПСУ, а також проблем, що потребують розв’язання в кожному з них. З’ясовано, що на цей час підготовка особового складу ДПСУ здійснюється з урахуванням вимог чинних законів України, розпоряджень Кабінету Міністрів України, директив і наказів Адміністрації Держприкордонслужби, статутів Збройних Сил України та інших керівних документів. Підготовка особового складу ДПСУ поділяється на три види – базову (початкову) підготовку, поточну підготовку та підвищення кваліфікації. Базова підготовка та підвищення кваліфікації, на відміну від поточної підготовки, реалізуються, як правило, у відомчих закладах освіти ДПСУ і є освітньою підготовкою персоналу. З’ясовано, що сучасному етапу розвитку вітчизняної освіти загалом і військової зокрема притаманні певні тенденції, а саме: запровадження нових стандартів з окремих спеціальностей для різних рівнів освіти; позиціонування освіти, як продуктивної сили соціально-економічного розвитку країни; реалізація нових підходів щодо забезпечення якості освітніх послуг закладами вищої освіти шляхом започаткування діяльності Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти; трансформація військової освіти у зв’язку з впровадженням стандартів НАТО. Ці тенденції обумовлюють необхідність перегляду підходів щодо підготовки персоналу навчальними закладами ДПСУ. Визначено, що в сучасних умовах актуальним завданням для системи освітньої підготовки персоналу ДПСУ є урахування тенденцій в галузі освіти, а також готовність реагувати на виклики збройного характеру. Реалізація цього завдання потребує впровадження низки змін, об’єктивність яких залежить від правильного визначення стану системи і діагностування наявних проблем.

The rapid response border commandant's office is a structural unit of the border detachment, designed to protect and strengthen the protection of a certain section of the state border, and must quickly redeploy its forces and assets. The success of the tasks assigned to the unit depends largely on the timeliness of arrival at the destination. Operational transportation of a significant amount of weapons, personnel and dissimilar cargoes on land is carried out using equipment. At the preparatory stage of the organization of transportation, the problem of forming the optimal composition of the convoy of equipment is solved. The existing road network provides a sufficiently large number of traffic routes between the starting and ending points. Moreover, this takes place even for insignificant distances between points of departure and destination. The specified conditions for multivariance in the selection. In addition, the choice of the route of movement depends on many auxiliary conditions: driver training, technical characteristics and reliability of vehicles, traffic safety, road and environmental conditions, distance and timing of transportation, and the like. Poor accounting of these factors in the aggregate may lead to the choice of an irrational route of movement, will not ensure the timely arrival of the unit at the destination, and may lead to the failure to fulfill certain tasks. Therefore, the task of choosing the optimal route of movement of the column of equipment is relevant. At the substantive level, the task looks like the justification of the mathematical model for choosing the optimal route for the column of equipment, if the criterion of optimality is minimizing the time it takes to move from the starting point to the destination. The authors formed a mathematical model of the given problem, proposed an algorithm for its solution for three cases: discrete-stochastic, discretely-determined and continuously-indefinite, and the corresponding software was developed. The choice of routes is carried out for three options, taking into account the fact that the change in the weights of the ribs can be carried out: at times when the column is at a certain vertex of the graph, and the update of the matrix of weights is carried out precisely at these moments. This is the case when a decision on the further route of movement is formed at the road branching points, taking into account the situation, the status of individual sections changes dynamically and data for which appears periodically; at times when the column is at a certain vertex of the graph, and for these moments, the matrix of weights that will occur when the column hits the vertex are known in advance. This is the case when a decision on the route of movement can be formed at the beginning of the movement, taking into account the known situation on the state of the roads, dynamically change, but data on which can be taken into account in advance; randomly depending on the speed of the column at a fixed point in time for which the column speed function is known.

У статті обґрунтовано необхідність удосконалення освітньої підготовки персоналу складових сектору безпеки і оборони України, зокрема Державної прикордонної служби України (ДПСУ). Подано результати аналізу та узагальнення актуальних на нинішній час для освіти та військової освіти положень, що мають бути враховані як початкові умови щодо обґрунтування шляхів і способів розв’язання актуальних проблем освітньої підготовки персоналу ДПСУ в контексті трансформації системи військової освіти. Представлено теоретично можливі шляхи вирішення актуальних проблем, а також перспективні моделі освітньої підготовки у навчальних закладах ДПСУ. Установлено, що для визначення шляхів удосконалення освітньої підготовки персоналу ДПСУ необхідно враховувати певні взаємопов’язані чинники: швидкозмінність і швидкоплинність процесів суспільного розвитку; соціально-економічні та соціально-політичні трансформації у суспільстві; процеси глобалізації; швидке збільшення обсягів інформації. Також в основу визначення цих шляхів покладено мету формування нової системи військової освіти в Україні та головні вимоги щодо подальшого її розвитку. З’ясовано, що теоретично можливими шляхами вирішення актуальних проблем трансформації освітньої підготовки персоналу ДПСУ є покращення базової освіти та оптимізація системи післядипломної освіти. Покращення базової освіти передбачає започаткування освітньої підготовки за диференційованою номінальною тематикою лідерських курсів та корегування переліку спеціальностей або освітніх програм. Проведено порівняльний аналіз альтернативних варіантів реалізації освітньої підготовки офіцерів тактичного рівня у відомчому вищому військовому навчальному закладі. Оптимізація системи післядипломної освіти передбачає корегування переліку та змісту наявних курсів підвищення кваліфікації, а також адаптацію повноформатних окремих лідерських курсів для окремих категорій офіцерів ДПСУ. Запропоновано перспективні моделі освітньої підготовки в навчальних закладах ДПСУ та варіанти щодо їх реалізації у відомчому ВВНЗ для різних рівнів освіти та спеціальностей. Моделі сформовано з урахуванням принципів структурної функціональності, диференційованості щодо запровадження механізмів реалізації окремих складових, відповідності державним стандартам освіти (військової освіти). Наведено способи вирішення актуальних проблем удосконалення освітньої підготовки персоналу ДПСУ через призму завдань, які реалізовуватимуться відомчими закладами освіти.

У статті представлено проєкт Концепції трансформації освітньої підготовки персоналу Державної прикордонної служби України. Запропонований варіант Концепції сформовано на основі аналізу системи освітньої підготовки персоналу в Державній прикордонній службі України, чинного варіанта реалізації освітньої підготовки у відомчому вищому військовому навчальному закладі, чинних моделей підготовки здобувачів освіти в навчальних закладах прикор-донного відомства, а також проблем, що потребують розв’язання в кожному з них. У Концепції наведено нормативно-правову базу (стратегічні документи у сфері національної безпеки, на підставі вимог яких вона сформована), окреслено стан освітньої підготовки персоналу в Державній прикордонній службі України та проблеми, що потребують розв’язання. Концепція містить шляхи і способи розв’язання проблем, мету, строки й очікувані результати її реалізації, прогноз впливу на ключові аспекти діяльності зацікавлених сторін. У Концепції окреслено питання використання фінансових ресурсів для її реалізації. Концепція сформована на основі законів України в галузі освіти та національної безпеки, указів Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, Статутів Збройних Сил України. Для її обґрунтування враховані сучасні тенденції розвитку освіти і військової освіти в Україні. В основу Концепції покладено такі базові положення: підготовка військовослужбовців Державної прикордонної служби України відбувається на основі професіоналізації військової освіти згідно зі стандартами НАТО, гармонізації співвідношення складових військової освіти та уніфікованих програм підготовки персоналу прикордонних служб країн ЄС; удосконалення системи курсової підготовки офіцерського, сержантського та старшинського складу, у тому числі на курсах лідерства, передбачає оптимізацію переліку та змісту курсів підвищення кваліфікації; удосконалення освітнього процесу в закладах освіти ДПСУ здійснюється в межах державних стандартів освіти. Реалізація Концепції може забезпечити досягнення візії сил оборони зразка 2030 року.

що регламентують оцінку механізмів реалізації шляхів і способів удосконалення освітньої підготовки персоналу Державної прикордонної служби України (ДПСУ) в умовах трансформації військової освіти. Здійснено оцінку базових положень, що повинні бути прийняті до уваги при цьому, визначено мету і строки реалізації завдань з удосконалення освітньої підготовки персоналу. Представлено прогноз очікуваних результатів. З’ясовано, що вдосконалення освітньої підготовки персоналу ДПСУ передбачає врахування основних базових положень нормативно-правових і технологічних засад, зокрема: реалізацію підготовки військовослужбовців за євроатлантичними стандартами та за уніфікованими програмами підготовки прикордонників країн ЄС; урахування вимог чинних стандартів вищої освіти з усіх спеціальностей; можливість припинення підготовки вищими військовими навчальним закладами фахівців за спеціальністю “Правоохоронна діяльність”; можливість продовження освітньої підготовки персоналу ДПСУ зі спеціальностей, які не належать до галузі знань 25 “Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону”. Метою вирішення досліджуваного завдання є вдосконалення освітньої підготовки персоналу ДПСУ в контексті трансформації військової освіти, а саме визначення вектору розвитку та створення методичної основи професіоналізації системи базової і післядипломної освіти в ДПСУ, гармонізація співвідношення складових військової освіти та уніфікованих програм підготовки прикордонників країн ЄС, а також визначення інноваційних підходів до вдосконалення освітнього процесу в закладах освіти ДПСУ в межах державних стандартів освіти. Запропоновано реформування освітньої підготовки персоналу ДПСУ здійснювати в три етапи, кожен з яких передбачає реалізацію заходів інформаційного, кадрового забезпечення, удосконалення навчальної матеріально-технічної бази закладів освіти ДПСУ, а також заходів моніторингу. Комплексна реалізація нормативно-правових і технологічних засад удосконалення освітньої підготовки персоналу може забезпечити досягнення візії сил оборони зразка 2030 року.