Від ефективності управління державним кордоном залежать безпека держави, розвиток її економіки та людський потенціал. Розроблення ефективної системи управління державним кордоном сприятиме транскордонному співробітництву, збільшенню доходів державного та місцевих бюджетів, туризму та спрощенню інших форм законного руху осіб, послуг і товарів. Водночас державні кордони повинні бути закриті для всіх видів незаконної діяльності, що загрожують стабільності держави.

No abstract

Дослідження проблем національної безпеки України у прикордонній сфері як складової цілісної системи національної безпеки держави вимагає чіткого визначення та вибору шляхів підвищення можливостей для своєчасного запобігання загрозам на міжнародному рівні (у прикордонному аспекті). Світова практика наявних систем запобігання загрозам найбільш уразливих сфер безпеки держави свідчить про доцільність узагальнення основних елементів цих систем, визначення факторів, що знижують загрози саме воєнної безпеки, які реалізуються через прикордонну сферу. Це пов’язано із тим, що невоєнні загрози можуть спричинити катастрофічні збитки не тільки на національному, але й регіональному і міжнародному рівнях. Вивчення проблем національної безпеки спирається на використання системного підходу, який необхідний для з’ясуваннясуті , місця, ролі теорії безпеки в системі наукових знань, визначення змісту і співвідношення вихідних понять і аналізу факторів небезпеки. У науковій статті висвітлено аналіз існуючих систем протидії й запобігання загрозам національної безпеки деяких країн світу з узагальненням основних елементів цих систем найбільш вразливих секторів безпеки з відповідним розмежуванням їх спрямованості за сферами життєдіяльності, визначено основні напрями функціонування держави, які активно використовуються для реалізації переважної більшості загроз, фактори, що знижують загрози саме воєнної безпеки, які реалізуються через прикордонну сферу. Дослідження проведено з використанням теоретичного та емпіричного методів з метою досягнення розуміння єдиного системного підходу до протидії загрозам, що забезпечується шляхом вивчення та аналізу міжнародного досвіду, зокрема нормативно-правового, організаційного і методичного забезпечення, необхідного для формування системи моніторингу безпеки, а також визначення комплексного підходу до протидії загрозам, зокрема здійснення пошуку нових підходів і рішень у сфері забезпечення прикордонної безпеки. Використані методи дослідження сприяли застосуванню евристичного методу подальших досліджень для вирішення прогностичних і конструктивних завдань.

У науковій статті подано обґрунтування вперше розроблених алгоритму та методики побудови системи забезпечення запобігання загрозам у прикордонній сфері. Запропонована методика надає можливість побудувати систему запобігання загрозам у прикордонній сфері за рахунок своєчасної оцінки та виявлення стану загострення обстановки (на основі наявної випереджувальної інформації) і переходу її у стан загрози, та формування інформаційних потоків до системи утворення прикордонної політики держави. Алгоритм запропонованої методики висвітлює комунікаційну сукупність двох підсистем: “Інформаційно-аналітичної підсистеми запобігання загрозам у прикордонній сфері” та “Підсистеми реалізації заходів запобігання загрозам у прикордонній сфері”, що загалом формують структуру системи забезпечення запобігання загрозам у прикордонній сфері. За умови, що запобігання виявленим загрозам можливе лише у разі прийняття додаткових рішень на державному рівні управління або за рахунок законодавчих змін (“важелів впливу”) така комунікація надає можливість реалізації доповідей до системи утворення прикордонної політики держави щодо застосування додаткових сил і засобів тощо. Для своєчасного прийняття рішень щодо протидії зростанню загрози запропоновано використання добре апробованого методичного апарату, який надає можливість своєчасно виявити та прогнозувати ступені загострення обстановки у прикордонній сфері на період виконання рішення з урахуванням можливості переростання процесів загострення обстановки у більш небезпечні стани. Варіанти комбінацій ознак загострення обстановки за класичним підходом розглядаються як багатовимірні одиниці, що дозволяє використовувати відомий у таксономії підхід до оцінки багатовимірних об’єктів, доопрацювавши ідею вимірювання таксономічної відстані з урахуванням специфіки завдань оцінки ступеня рівня загострення обстановки та її переходу у стан “загроза” в комплексному варіанті оцінки стану прикордонної безпеки. Саме кінцева інформація про загрози та ризики є “матеріалом” для проведення аналізу та формування пропозицій щодо організації охорони (оборони) державного кордону і прикордонної політики в державі загалом, що обґрунтовує необхідність впровадження системи оцінювання (відповідних показників і критерію) якості кінцевої інформації.