У статті досліджено управління взаємовідносинами з контрагентами в контексті ринкової інфраструктури, що є важливим напрямком для підвищення ефективності фінансового контролю та зниження ризиків у сучасних бізнес-процесах. Визначено, що попри вагомий внесок дослідників в розкриття напрямків управління взаємовідносинами з контрагентами, існує потреба в глибшому дослідженні специфічних підходів до управління бізнес-взаємодіями. Встановлено, що управління взаємовідносинами з контрагентами допомагає ідентифікувати та зменшити ризики, пов'язані з постачанням, що є критично важливим для стабільності інфраструктури ринку. Обґрунтовано, що управління взаємовідносинами з контрагентами є ключовим елементом успішної бізнес-стратегії, що сприяє стабільному розвитку компанії та її здатності адаптуватися до змінюваних умов ринку. Розглянуто основні можливості сучасних CRM- систем, використання яких дозволяє збирати та аналізувати дані про постачальників і контрагентів. Визначено, що співпраця з постачальниками може стимулювати інновації, а саме управління взаємовідносинами дозволяє підприємствам спільно працювати над новими продуктами або послугами, що може підвищити конкурентоспроможність на ринку. Наведено схему взаємодії CRM-системи з клієнтами та контрагентами, а також виокремлено переваги, які дає використання сучасних технологій для оптимізації процесів взаємодії. Завдяки інтеграції інформації та автоматизації процесів, компанії можуть швидше реагувати на потреби своїх клієнтів і партнерів, що в свою чергу підвищує їхню конкурентоспроможність на ринку. Доведено, що ефективне управління взаємовідносинами з контрагентами передбачає постійний моніторинг виконання зобов'язань контрагентами, оцінку їхньої фінансової стабільності та якості послуг або товарів, ідентифікацію та аналіз ризиків, пов'язаних з взаємовідносинами з контрагентами, а також розробку стратегій для їх мінімізації. У результаті проведеного дослідження було визначено основні напрямки аналізу та контролю розрахунків з контрагентами, проведення яких дозволяє знизити ймовірність фінансових втрат та забезпечити стабільність фінансових відносин між підприємством і його партнерами.