Особливості Використання Спеціальних Знань Під Час Досудового Розслідування

Abstract

В умовах набуття злочинною діяльністю нових та особливо небезпечних форм та реформування органів кримінальної юстиції, адаптації законодавства України до європейського нині актуальним є питання аналізу процесуальних засад використання спеціальних знань під час досудового розслідування. Швидке, повне й неупереджене досудове розслідування кримінальних правопорушень неможливе без комплексного та цільового використання спеціальних знань, що є найбільш поширеним і, водночас, складним у правозастосовній діяльності органів досудового розслідування. У статті встановлено, що питання щодо форм використання спеціальних знань у кримінальному процесі та криміналістиці залишається проблемним. Науковці не сформулювали єдиної точки зору з приводу процесуальної регламентації, змісту та класифікації таких форм, зокрема, наводяться їх різні переліки, у тому числі без належної науково обґрунтованої класифікації. Нами підтримано концепцію поділу форм використання спеціальних знань на: процесуальні і непроцесуальні. Доведено, що практичний аспект проведення огляду місця події за допомогою спеціалістів, як функціональної системи було представлено у двох блоках: 1) теоретичний, що включає: цілі, задачі, суб’єктів, систему науково-технічних засобів; 2) прикладний, що включає організаційний, технологічний (охоплює науково-технічні засоби які використовують спеціальні суб’єкти, що володіють знаннями та навичками їх застосування з метою виявлення, фіксації та вилучення слідів кримінальних правопорушень) та оціночно-контрольний компоненти. У статті досліджено участь спеціалістів під час проведення слідчих (розшукових) дій за участі підозрюваного, застосування спеціалістами методів, прийомів, способів застосування засобів виявлення (освітлювальна техніка, оптичні і пошукові прилади, фізико-хімічні речовини), фіксації (фотографічна і відеозаписуюча техніка, матеріали для виготовлення зліпків і копій тощо) та універсальних наборів «польової криміналістики».