The objective of the study was to determine the characteristics and perspectives of the use of computer simulation as a method for investigating crimes committed in the course of an armed conflict. In addition, the study involved a system approach, descriptive analysis, systematic sampling, doctrinal approach and prognostic methods. The author chooses the technological direction of application of the simulation (prospective or retrospective) and simulates the characteristics of the event, the identity of the offender, the victim of the crime and the sequence of the investigation process. In the course of hostilities, computer simulation can be performed by representatives of national and international law enforcement agencies, depending on the type of crime. Computer simulation in the course of armed conflict requires standardization of procedures and improvement of the substantive and instrumental components of the application of this method. It is concluded that this model has different perspectives for its development, which include: standardization of procedures with due regard to the specifics of the crime committed and the offender; details of information sources; technological direction of simulation; possible types of models; and, the need/appropriateness of involving international coordination assistance.

У статті визначено поняття «спеціальні знання» як одного з найбільш дискусійних наукових категорій кримінального процесу та криміналістики. Розвиток спеціальних знань і використання їх можливостей у кримінальному провадженні набуває додаткової актуальності у зв’язку із значним відсотком учинених збройних кримінальних правопорушень, а також ситуацією, що виникла з початком повномасштабних військових дій. Інтеграційні процеси, що супроводжують суспільство впливають на розвиток науки та її окремих галузей. Поглиблення і розширення наукових досліджень в одній галузі неминуче призводить до потреби використання таких досягнень в інших галузях. Така взаємодія породжує не лише нові напрями в дослідженнях, а й призводить до появи нових методів, засобів здійснення наукових пошуків й викликає потребу розвитку та вдосконалення існуючих кримінально-процесуальних норм і навіть цілих інститутів. Все це виводить на новий рівень юридичну науку загалом і кожну з її галузей. Нині правоохоронну діяльність неможливо уявити без участі в ній обізнаних осіб – спеціалістів у різних сферах знань науки і техніки, у тому числі судових експертів. Водночас, детальне вивчення теоретичних та прикладних аспектів використання спеціальних знань у кримінальному провадженні виявляє ряд проблем, які найважче піддаються дослідженню.

В умовах набуття злочинною діяльністю нових та особливо небезпечних форм та реформування органів кримінальної юстиції, адаптації законодавства України до європейського нині актуальним є питання аналізу процесуальних засад використання спеціальних знань під час досудового розслідування. Швидке, повне й неупереджене досудове розслідування кримінальних правопорушень неможливе без комплексного та цільового використання спеціальних знань, що є найбільш поширеним і, водночас, складним у правозастосовній діяльності органів досудового розслідування. У статті встановлено, що питання щодо форм використання спеціальних знань у кримінальному процесі та криміналістиці залишається проблемним. Науковці не сформулювали єдиної точки зору з приводу процесуальної регламентації, змісту та класифікації таких форм, зокрема, наводяться їх різні переліки, у тому числі без належної науково обґрунтованої класифікації. Нами підтримано концепцію поділу форм використання спеціальних знань на: процесуальні і непроцесуальні. Доведено, що практичний аспект проведення огляду місця події за допомогою спеціалістів, як функціональної системи було представлено у двох блоках: 1) теоретичний, що включає: цілі, задачі, суб’єктів, систему науково-технічних засобів; 2) прикладний, що включає організаційний, технологічний (охоплює науково-технічні засоби які використовують спеціальні суб’єкти, що володіють знаннями та навичками їх застосування з метою виявлення, фіксації та вилучення слідів кримінальних правопорушень) та оціночно-контрольний компоненти. У статті досліджено участь спеціалістів під час проведення слідчих (розшукових) дій за участі підозрюваного, застосування спеціалістами методів, прийомів, способів застосування засобів виявлення (освітлювальна техніка, оптичні і пошукові прилади, фізико-хімічні речовини), фіксації (фотографічна і відеозаписуюча техніка, матеріали для виготовлення зліпків і копій тощо) та універсальних наборів «польової криміналістики».

The aim of this study was to determine the features and prospects of using Big Data and Data Mining in criminal proceedings. The research involved the methods of a systematic approach, descriptive analysis, systematic sampling, formal legal approach and forecasting. The object of using Big Data and Data Mining are various crimes, the common features of which are the seriousness and complexity of the investigation. The common tools of Big Data and Data Mining in crime investigation and crime forecasting as interrelated tasks were identified. The creation of databases is the result of the processing of data sources by Data Mining methods, each being distinguished by the specifics of use. The main risks of implementing Big Data and Data Mining are violations of human rights and freedoms. Improving the use of Big Data and Data Mining requires standardization of procedures with strict adherence to the fundamental ethical, organizational and procedural rules. The use of Big Data and Data Mining is a forensic innovation in the investigation of serious crimes and the creation of an evidence base for criminal justice. The prospects for widespread use of these methods involve the standardization of procedures based on ethical, organizational and procedural principles. It is appropriate to outline these procedures in framework practical recommendations, emphasizing the responsibility of officials in case of violation of the specified principles. The area of further research is the improvement of innovative technologies and legal regulation of their application.