Особливості Відчуття Впливу Кліматичних Та Мікрокліматичних Умов Професійного Середовища  Зовнішніх Пілотів Безпілотних Авіаційних Комплексів

et al. 2022

UJMM

Вступ. Робота зовнішніх пілотів безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) та осіб групи керівництва польотами (ГКрП) характеризується цілим рядом загальних рис та відмінностей. Між тим в сучасних нормативних документах до цих професій застосовується однаковий підхід щодо визначення професійно важливих якостей для здійснення професійного добору, контролю за станом психофізіологічних властивостей спеціалістів впродовж їх професійної діяльності. В зв’язку з цим виникає важливе питання про тотожність та різницю цих властивостей у операторів БпАК та ГКрП, які з одного боку є достатньо тотожними за змістом своєї роботи, а з іншого відображають свою специфіку праці оператора, що необхідно врахувати при розробці специфічних критеріїв для професійного відбору кожної з професій. Мета. Провести порівняльний аналіз праці операторів безпілотних авіаційних комплексів та групи керівництва польотами, яка детермінує їх професійно важливі якості. Матеріали та методи. З використанням методів системного, бібліосемантичного, ретроспективного та контент аналізу праці операторів рухомих об’єктів вивчено наукові публікації щодо особливостей умов праці операторів БпАК та ГКрП. Для цього здійснено пошук доступних джерел інформації з 1990 по 2021 роки, які стосувались характеристик професійної діяльності операторів безпілотних літальних апаратів, безпілотних авіаційних комплексів (систем), дронів, ГКрП. Вивчали особливості діяльності зовнішніх пілотів БпАК та ГКрП. На основі наявних даних було узагальнено шкідливі чинники праці та окреслено особливості професійної діяльності особового складу пілотів БпАК та ГКрП. Результати. Проаналізовані операторські професії зовнішніх пілотів безпілотних авіаційних комплексів та осіб групи керівництва польотами не схожі за параметрами впливу на працівників: мікроклімату, фізичних чинників та за рівнем важкості виконуваної роботи. Між тим, є відмінності в змісті роботи, змінності сценаріїв виконання завдань, якості хімічних складових в повітрі робочої зони. Отже з результатів дослідження можна констатувати, що при проведенні психофізіологічних обстежень професійно важливих якостей потрібно враховувати неспецифічну сторону діяльності і тестувати в обох контингентів: сенсомоторні реакції, характеристики уваги, орієнтацію у просторі, здатність приймати рішення і діяти в екстремальних умовах, емоційну стійкість. А також специфічну, і тестувати для операторів БпАК: реакцію на об’єкт що рухається, швидкість переключення уваги, стійкість до монотонії та для операторів ГКрП: зорову і слухову пам’ять, готовність до прийняття рішень в екстремальних умовах. Висновки. Аналіз напруженості та важкості праці, дії шкідливих чинників робочого середовища показав, що професіям операторів ГКрП та БпАК є частина притаманних загальних рис, які дозволяють оцінювати психофізіологічний статус цих працівників за однаковими професійно важливими якостями. Деякі психофізіологічні якості, зокрема, стійкість до монотонії віддзеркалюють специфіку роботи операторів ГКрП та БпАК. Тому для здійснення професійного відбору потрібно розробляти специфічні критерії для кожної з професій. Сформульовано окремі унікальні характеристики діяльності зовнішніх пілотів, пов’язаних з БпАК, які відрізняють їх від діяльності звичайних пілотів.

Порівняльна Характеристика Праці Зовнішніх Пілотів Безпілотних Авіаційних Комплексів Та Осіб Групи Керівництва Польотами

Kalnysh¹,

Shvets²,

et al. 2022

UJMM

Характеристики Умов Професійного Середовища, Які Сприяють Формуванню Напруженості Праці Зовнішніх Пілотів Безпілотних Авіаційних Комплексів

Kalnysh¹,

Shvets²,

2022

UJMM

Self Cite

Вступ. Однією з ефективних технологій в сучасній війні є застосування дистанційно пілотованих літальних апаратів. Поглиблене вивчення показників важкості та напруженості трудового процесу операторів безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) відкриває можливості підвищення якості діагностики та профілактики негативного впливу поєднаної дії на їхній організм шкідливих факторів трудового процесу та професійного середовища, збереження здоров’я та зменшення плинності висококваліфікованих кадрів, тому вирішення даної проблематики є актуальним. Мета. Вивчити вплив факторів, що сприяють формуванню напруженості праці, на організм зовнішніх пілотів БпАК І класу «Легкі» в їхньому професійному середовищі. Матеріали та методи. Досліджено 41 військовослужбовців – чоловіків 20-35 років, які мали досвід управління БпАК І класу «Легкі» та залучались до виконання широкого спектру професійних завдань. За спеціально розробленою анкетою, що віддзеркалювала питання щодо відчуття впливу факторів трудового середовища, що сприяють формуванню напруженості праці під час їх професійної діяльності, було проведено оцінювання їх впливу за 100 бальною шкалою на функціональний стан, а також оцінювались часові параметри професійного навантаження в годинах та окремі кількісні показники в абсолютних одиницях. Статистичний аналіз даних було проведено з залученням методів параметричної (t-критерій Стьюдента) статистики, кластерного та факторного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 13.3. Результати. Виділено дві групи операторів БпАК, більш однорідних за своїми враженнями від дії компонентів трудового середовища, та виділено приховані фактори, які формують їх функціональний стан. Показано склад та пов’язані з ним функції прихованих факторів для груп «гіпернапружених» та «гіпонапружених» операторів, що корінним чином відрізняються, як за своєю структурою, так і вагою окремих компонентів;. Вага обох прихованих факторів у досліджених групах суттєво не відрізняється, що підтверджує велику значимість цих факторів при формуванні напруження праці. Виявлене існування неоднакових компенсаторних механізмів при формуванні напруженості праці свідчить про наявність різноманіття підходів до виконання професійної роботи, оцінку переваги будь якого з них ще потрібно проводити. Висновки. Виділено дві групи операторів БпАК, більш однорідних за своїми враженнями від дії компонентів трудового середовища, які умовно названо «гіпернапружені» і «гіпонапружені» та побудовані розв’язувальні правила для визначення приналежності до тієї чи іншої групи модальності вражень відносно характеристик, тривалості дії певних компонентів трудового навантаження. Виділено два прихованих фактори, які формують функціональний стан «гіпернапружених» операторів БпАК та сумарно пояснюють дисперсію використаних даних на 57,1%. Перший з них «активність оператора» пояснює 31,3% загальної дисперсії вихідних даних та має дві достовірно пов’язані з ним складові: «рівень психологічної напруги при виконанні функціональних обов’язків» і «час пасивної роботи за робочий день без зовнішніх дій». Другий прихований фактор: «ризик для власного життя та здоров’я» пояснює 28,8% загальної дисперсії вихідних даних. Виділено два прихованих фактори, які формують функціональний стан «гіпонапружених» операторів БпАК, та сумарно пояснюють дисперсію використаних даних на 53,2%. Перший прихований фактор «відповідальність за безпеку інших осіб» пояснює 29,0% загальної дисперсії вихідних даних. Другий прихований фактор, «психологічної напруги при виконанні функціональних обов’язків» пояснює 24,2% загальної дисперсії вихідних даних.

Характеристика Чинників, Що Формують Тяжкість Праці Зовнішніх Пілотів Безпілотних Авіаційних Комплексів

Kalnysh¹,

Shvets²,

et al. 2023

UJMM

Self Cite

Вступ. Останнім часом зростає кількість досліджень щодо ефективності застосування невеликих дистанційно пілотованих літальних апаратів, використання яких вимагає значної взаємодії з людьми. Вивчення людського фактору, пов’язаного з пілотуванням безпілотних літальних апаратів значно сприяє ефективності використання їх за призначенням. Важкість праці на робочому місці, є вагомим фактором ризику захворювань серцево-судинної, нервової систем та опорно-рухового апарату людини. Тому питання вивчення шкідливої дії факторів професійного середовища на здоров’я операторів безпілотних авіаційних комплексів є актуальним та своєчасним. Мета. Вивчити вплив факторів, що формують тяжкість праці зовнішніх пілотів БпАК І класу «Легкі» в їхньому професійному середовищі. Матеріали та методи. Досліджено 41 військовослужбовців – чоловіків 20-35 років, які мали досвід управління БпАК І класу «Легкі» та залучались до виконання широкого спектру професійних завдань. За спеціально розробленою анкетою, що віддзеркалювала питання щодо факторів тяжкості праці зовнішніх пілотів під час їх професійної діяльності, було проведено оцінювання їх впливу за 100 бальною шкалою на функціональний стан, а також оцінювались часові параметри професійного навантаження в годинах та окремі кількісні показники в абсолютних одиницях. Статистичний аналіз даних було проведено з залученням методів параметричної (t-критерій Стьюдента) статистики, кластерного та факторного аналізу з допомогою пакету програм STATISTICA 13.3. Результати. Відмітимо, що фактичні фізичні навантаження для всіх операторів були стандартними, але враження від дії цих подразників різко відрізнялися тому для здійснення подальшого аналізу вражень операторів по ряду компонентів фактору тяжкості праці досліджуваний контингент з допомогою кластерного аналізу (методом k-середніх) було розбито на дві більш однорідні групи, які умовно названо групою з «тяжкими» фізичними навантаженнями (група 1) та групою з «легкими» фізичними навантаженнями (група 2). Показано, що враження від тяжкості праці осіб групи 1 є набагато вищими, ніж для осіб групи 2 за рядом показників. З допомогою методу головних компонент факторного аналізу виявлена наявність спеціальної побудови прихованих факторів, що формують працездатність цих осіб. Висновки. Виділено дві групи операторів БпАК, більш однорідних за своїми враженнями від дії компонентів фактору тяжкості праці та побудовані розв’язувальні правила для визначення приналежності до тієї чи іншої групи модальності вражень відносно характеристик компонентів фактору тяжкості праці, які умовно названо групами з «тяжкими» та з «легкими» фізичними навантаженнями. Виділено два прихованих фактори, що впливають на формування емоційного стану операторів БпАК зі «значною» тяжкістю праці, які сумарно пояснюють існування дисперсії оброблюваних даних на 62,8%. Перший з них фактор «регуляції фізичної активності» формується з допомогою трьох достовірно зв’язаних з ним складових і пояснює 37,1% загальної дисперсії вихідних даних. Другий прихований фактор «впливу некомфортності пози» пояснює 25,7% дисперсії аналізованих даних. Виділено два прихованих фактори, що впливають на формування емоційного стану операторів БпАК з «легкою» тяжкістю праці, які сумарно пояснюють дисперсію використаних даних на 43,3%. Перший прихований фактор «проблем початку дня» сумарно пояснює 23,2% дисперсії. Другий прихований фактор «подолання напруги сенсорних систем організму» пояснює 20,1% загальної дисперсії вихідних даних.